11.01.2011
Справа №22ц –12394/10 Головуючий в І інстанції:
Червоненко Д.В.
Категорія: 57 Доповідач: Майданік В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року січня місяця 11 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Орловської Н.В.,
суддів: Ігнатенко П.Я.,
Майданіка В.В.
при секретарі Гонтар П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4, діючого в інтересах ОСОБА_5, до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за прострочку виконання рішення суду, -
ВСТАНОВИЛА:
11 листопада 2010 року ОСОБА_4, діючий в інтересах ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_3 (далі –ПП ОСОБА_3.) про стягнення заборгованості за прострочку виконання рішення суду, вказуючи, що за період між набранням судовим рішенням про стягнення суми боргу законної сили та його реальним виконанням (з 19.09.2007 року по 22.07.2010 року) минув значний час, за який необхідно стягнути встановлений індекс інфляції та три проценти річних від простроченої суми.
Рішенням суду від 10 грудня 2010 року позов було задоволено. З відповідача на користь позивачки було стягнуто індексацію у зв’язку з інфляцією в сумі 10736грн.27коп., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1628грн.20коп., а також судові витрати в розмірі 230грн., а всього –12594грн.47коп.
В апеляційній скарзі ПП ОСОБА_3 просить вказане рішення суду скасувати і ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вказав, що суд не звернув увагу на те, що вказана справа не є предметом розгляду судом в порядку цивільного судочинства, оскільки спірні правовідносини в ній виникли між суб’єктами підприємницької діяльності. Також, зазначив, що суд в порушення процесуального закону не прийняв його зустрічний позов про визнання договору позики недійсним, чим було порушено його право на доведення обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень. Крім того, вказав, що судом неправильно застосовано до спірних правовідносин ст.625 ЦК України, оскільки відносини сторін перейшли у сферу виконання судових рішень, а також, що судом розрахунок заборгованості проведено неправильно.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року за апеляційною скаргою ПП ОСОБА_5 на рішення господарського суду Херсонської області від 12.06.2007 року у справі за позовом ПП ОСОБА_5 до ПП ОСОБА_3 про стягнення 19735грн.80коп. –апеляційна скарга була задоволена. Рішення суду першої інстанції було скасовано, ухвалено нове рішення. Позов було задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача було стягнуто 19735грн.80коп. суми заборгованості, 197грн.36коп. державного мита за позов, 08грн.68коп. державного мита за апеляційною скаргою та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.5-7).
Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження та довідки виконавчої служби наказ про стягнення вказаної суми видано 12.10.2007 року, судове рішення виконано 22.07.2010 року (а.с.10, 14).
Відповідно до відмітки у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ПП ОСОБА_5 29.05.2007 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (а.с.12).
При апеляційному розгляді справи відповідач та його представник пояснили, що вони не зверталися до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця при виконанні зазначеного судового рішення і що відсутнє будь-яке судове рішення з цього питання.
Суд повно, всебічно дослідив обставини справи та дав належну оцінку зібраним доказам по справі, а тому прийшов до вірного висновку про те, що виконання відповідачем грошового зобов’язання було прострочено, внаслідок чого позивачка була тривалий час позбавлена можливості користування належними їй грошовими коштами, а тому на підставі ст.625 ЦК України за період між набранням законної сили судовим рішенням про стягнення суми боргу та його реальним виконанням (з 19.09.2007 року по 22.07.2010 року) необхідно стягнути встановлений індекс інфляції та три проценти річних від простроченої суми.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами і висновки суду не спростовують.
Зокрема, не може бути прийнято до уваги посилання заявника на те, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому колегія суддів враховує те, що позов пред’явлено до місцевого загального суду 11 листопада 2010 року –після скасування державної реєстрації позивачки як суб’єкта підприємницької діяльності, що в розумінні ст.1 ГПК України виключає можливість пред’явлення ним вимог в порядку господарського судочинства. Тому з часу скасування державної реєстрації громадянина як суб’єкта підприємницької діяльності, зокрема за його особистою заявою, спори за участю такого громадянина, у тому числі пов’язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася ним раніше, підвідомчі місцевим загальним судам, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено у господарському суді до настання таких обставин.
Також, посилання відповідача на неприйняття судом його зустрічного позову не є підставою для скасування чи зміни судового рішення, оскільки не позбавляє відповідача права пред’явити такий позов.
Крім того, не є обґрунтованим посилання заявника на неможливість застосування до спірних правовідносин ст.625 ЦК України. При цьому колегія суддів враховує наступне. Згідно зі ст.ст.598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов’язання. Водночас приписи ст.625 ЦК не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов’язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.
Сама сума заборгованості, підвищена в порядку індексації, та три проценти річних судом обраховані правильно. При цьому колегія суддів звертає увагу на відсутність будь-яких доказів тривалого невиконання судового рішення через винні діяння позивачки.
Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст.308 ЦПК України це є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: