У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Василевича В.С., Шимківа С.С.
при секретарі: Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк»про розірвання договорів поруки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2010 року позов задоволено.
Договір поруки № 107191 від 06 квітня 2007 року, укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 розірвано.
Договір поруки № 107192 від 06 квітня 2007 року, укладений між акціонерним комерційним унноваційним банком «УкрСиббанк»та ОСОБА_2 розірвано.
Визнано договори поруки № 107191 від 06 квітня 2007 року, укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»та ОСОБА_1 та № 107192 від 06 квітня 2007 року, укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 припиненими з 11 липня 2008 року.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ПАТ «УкрСиббанк»подало апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, тобто таким, що прийняте з неповним з’ясуванням судом обставин справи та через невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вказує, що поручителі підписуючи договори поруки свідомо _________________________________________________________________
Справа № 22-310/2011 Головуючий в 1 інстанції: Калюжний А.Є.
Категорія: 19 Доповідач: Демянчук С.В.
погодилися виступати поручителями по кредитному договору згідно якого було отримано позичальником кредитні кошти про що зазначено в п. 1.2 даного договору і у відповідності до п. 5.1 договору поруки повністю розумів всі умови основного договору та договору поруки, свої права та обов’язки і погоджувався з ними.
Зазначає, що посилання позивачів на те, що без згоди поручителів банком було збільшено відсоткову ставку не відповідає дійсності.
В зв’язку із невиконанням умов кредитного договору банк скористався своїм правом згідно договорів та провів підняття відсоткової ставки.
У відповідності до п. 2.1 «Кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя (під «згодою поручителя»сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом постановлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін).
Крім того вказує, що в суд першої інстанції надавались реєстри та корінці повідомлень про вручення в підтвердження направлення даних листів на адресу поручителів та факт отримання ними даних листів. В зв’язку із відсутністю заперечень із сторони поручителів факту підняття відсоткової ставки банк розцінив це як погодження.
Тому вважають, що банком правомірно було проведено підняття відсоткової ставки.
Просили скасувати рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «УкрСиббанк»підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх представник адвокат ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнали, вважають висновки суду першої інстанції правильними. Просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з"явився. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. За таких обставин є законні підстави для розгляду справи в відсутності останнього.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України договір поруки та правовідносини сторін щодо поруки припинено через внесення, без погодження із позивачами змін до кредитного договору, які збільшили розмір плати за користування кредитними коштами і обсяг відповідальності поручителя.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтуються на вимогах закону.
З матеріалів справи вбачається, і це встановлено судом, що 06 квітня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 11139031000, згідно якого останній отримав кредит в іноземній валюті в сумі 27500 дол. США. Вказана сума кредиту за курсом НБУ на день укладення договору (06.04.2007 р.) дорівнює еквіваленту 138875 грн. з терміном кредитування з 06 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року.
За використання кредитних коштів на перший місяць встановленого строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 14% річних.
В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 банком було прийнято заставу нерухомості, а саме – трикімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 та укладено договори поруки: № 107191 від 06.04.2007 р. з ОСОБА_1 та № 107192 від 06.04.2007 р. з ОСОБА_2.
Згідно договорів поруки укладених між АКІБ «УкрСиббанк»та позивачами, останні зобов’язувались в повному обсязі відповідати перед АКІБ «УкрСиббанк» за невиконання ОСОБА_3 усіх його зобов’язань, що виникли з кредитного договору № 11139031000 від 06.04.2007 р.
11 липня 2008 року банком в односторонньому порядку було збільшено розмір процентної ставки по кредитному договору. Процентна ставка змінилася з 14% до 19%, а з 11.09.2008 року –21%.
При цьому, з позивами не було належним чином узгоджено та повідомлено про підвищення розміру процентної ставки. Про те, що така зміна була проведена банком позивачі дізналися 10 липня 2009 року, коли банк звернувся в суд з позовом до кредитора та поручителів про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.
Відповідно до пунктів 1.3 договору поруки в разі невиконання боржником указаних зобов’язань поручитель повинен погасити заборгованість за договором у тому самому обсязі та на тих самих умовах, що й боржник.
Пунктами 2.1 договору поруки передбачено обов’язок сторін погоджувати з поручителем можливі зміни, доповнення, які вносяться в кредитний договір, що стосуються збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Однак, як установлено судом, процентна ставка за користування кредитом збільшилась в 1,5 рази.
Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Обсяг відповідальності поручителя визначається договором поруки.
Оскільки кредитор з 11 липня 2008 року, та з 11 вересня 2008 року без погодження з поручителями змінив зобов’язання боржника в бік збільшення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення з цього часу поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду і не дають підстав вважати, що рішення суду є незаконним, а тому, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з"ясував обставини справи, дав належну правову оцінку доказам у справі, вірно визначився у правовідносинах, що виникли між сторонами, і правильно вирішив спір. За таких обставин апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного- процесуального кодексу України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити.
Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 02 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: Демянчук С.В.
Судді : Василевич В.С.
Шимків С.С.