У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Василевича В.С., Шимківа С.С.
при секретарі: Приходько Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ј частину його заробітку на її утримання до виповнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років –до 01 листопада 2012 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи та 51 грн. судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки при вирішенні справи по суті судом було допущено порушення норм матеріального і процесуального права.
Вказує, що при вирішенні спору суд першої інстанції належно не з"ясував предмет судового розгляду і допустив неповноту судового слідства, у зв"язку з чим порушив вимоги ст. 212 ЦПК України щодо оцінки доказів, яка стосується належності, достатності і взаємного зв"язку у сукупності, що призвело до неправильної правової оцінки юридичних фактів у справі і ухвалення неправосудного рішення.
Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що причиною розладу подружніх стосунків стала негідна поведінка позивачки, що ОСОБА_2 не вчиняла спроб примиритися і зберегти сім"ю чи в будь-який інший спосіб виправити існуюче становище, а також те, що саме ОСОБА_2 ініціювала питання про розірвання шлюбу.
Також звертає увагу суду на те, що він є студентом 4 курсу заочного відділення
_____________________________________________________________________________
Справа № 22-303/2011 Головуючий в 1 інстанції: Болотвіна Л.О.
Категорія: 46, 48 Доповідач: Демянчук С.В.
Дубенської філії відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»і навчається на платній основі, в зв"язку з чим вимушений оплачувати своє навчання, а тому, утримувати дружину не має можливості.
Крім того зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в даній справі він не визнавав і не погоджувався сплачувати аліменти на її утримання в зв"язку з відсутністю такої можливості, а також зважаючи на поведінку позивачки під час спільного проживання у шлюбі.
Просив скасувати рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2010 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
В поданих на апеляційну скаргу запереченнях ОСОБА_2 вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги та на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просить залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.
ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилася, подала заяву в якій просить справу розглянути в її відсутності. Апеляційну скаргу не визнала, вважає висновки суду першої інстанції правильними. Просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції були вірно встановлені обставини з яких слідує, що від проживання сторін у шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3, який проживає з матір"ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно приписів ч. 4 ст. 84 СК України слідує, що право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2. про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку визнав про що зазначено в протоколі судового засідання від 23 листопада 2010 року ( а.с. 12).
Згідно вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України слідує, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Підставою звільнення від доказування відповідно до положень ч.1 ст.61 ЦПК України є обставини, визнані сторонами або іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідач відповідно до матеріалів справи позовні вимоги визнав.
Окрім того, відповідач не надав суду доказів про те, що дані кошти він надавати не взмозі, оскільки на обставини неможливості сплати таких аліментів він посилався в майбутньому.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача коштів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку.
З урахуванням вірно встановлених фактичних даних та відповідних ним правовідносин, судова колегія вважає оскаржуване рішення суду правильним по суті та ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких належних та, заслуговуючих на увагу доказів, які б спростовували висновки суду, апелянт суду не надав.
Належними і допустимими доказами в передбаченому законом порядку, ОСОБА_1 висновки суду не спростував.
Обставини негідної поведінки позивачки, на які посилається апелянт, не зазначалисяч ним при розгляді справи судом першої інстанції, та як він вказує, з"ясовувалися при розгляді справи про розірвання шлюбу. Окрім того такі обставини належними та достатніми доказами непідтверджуються.
Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, ЦПК України колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: Демянчук С.В.
Судді : Василевич В.С.
Шимків С.С.