Справа №2а-214/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

07 лютого 2011 року                                                                                                м. Кузнецовськ                     

Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області розглянувши у в скороченому провадженні у м.Кузнецовську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про перерахування пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

До Кузнецовського міського суду звернувся ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області (далі - УПФ) з вимогами зобов’язати відповідача провести перерахунок йому пенсії за віком з 01.03.2010 року із заробітної плати за періоди страхового стажу, що зазначені в ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV (далі –Закон України №1058-ІV) із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік, та виплатити йому різницю між сумою перерахованої і виплаченої пенсії за період з 01.03.2010 року до дня набрання чинності рішенням суду в даній справі; зобов’язати відповідача провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з 01 січня 2007 року на підставі положень ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ (далі - Закон України №796-ХІІ) як особі, віднесеній до категорії 2, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та виплатити їй різницю між сумами перерахованої і виплаченої пенсії, а також виплачувати цю пенсію у подальшому.   

Від відповідача надійшли заперечення на позов, у яких просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 повністю у зв’язку з безпідставністю.

Заперечення обґрунтовує тим, що для перерахунку пенсії позивачу, відповідно до постанови КМ України №530 від 28.05.08р., УПФ застосовано показник середньої заробітної плати у галузях економіки за 2007р. (1197, 91грн.), а не за рік, що передує перерахунку пенсії –2008р. Тому, представник УПФ вважає, що немає протиправності в діях та рішеннях відповідача щодо перерахунку пенсії. Посилається на те, що відсутнє програмне забезпечення для реалізації виплати та проведення перерахунку із застосуванням показника за 2009 рік.

Також вказує на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, що визначений ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», так як цей розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.   

Вказує на те, що п.4 Постанови КМУ №530 від 28.05.08 встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, тим що потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії –15 відсотків.

Суд, дослідивши позовну заяву, заперечення на позов та оцінивши інші докази у справі приходить до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.     

У зв’язку з тим, що ухвалою Кузнецовського міського суду від 24.01.11 позовні вимоги ОСОБА_1 у частині перерахування та виплати йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 січня 2007 року до 18 липня 2010 року та щодо перерахування та виплати пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік за період з 01 березня 2010 до 18 липня 2010 року залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, суд досліджує докази щодо задоволення решти позовних вимог.

Управлінням Пенсійного фонду України у м.Кузнецовську відповідно до протоколу №592 від 25.12.2003 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 02.11.03. 15.03.10 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із додаванням трудового стажу за 24 місяці після попереднього перерахунку. Розпорядженням УПФ № 114513 від 25.03.10 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з додаванням страхового стажу та з урахуванням заробітної плати, набутих після призначення пенсії. Із цього ж розпорядження видно, що при розрахунку заробітку для обчислення пенсії УПФ застосувало показник «середнього заробітку за минулий рік»- 1197, 91грн. (за повний 2007р.).

          Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України №1058-ІV (у редакції, чинній на момент виникнення спору, після визнання неконституційними змін до ч.4 ст.42 Закону в редакції Закону №107-VI від 28.12.07р. згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Норма ст. 40 ч.1 Закону України №1058-ІV дозволяє для обчислення пенсії врахувати заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

          З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 набув право на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії та із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону України №1058-ІV, оскільки позивач бажає, щоб в розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії було включено і заробітну плату за період 24-х місяців роботи після призначення пенсії.

          Вирішуючи спір про законність застосування відповідачем при визначенні заробітної плати при перерахунку пенсії позивачу показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007р. (1197, 91грн.), суд виходить з того, що відповідно до ст.40 ч.2 Закону України №1058-ІV (у редакції, чинній на момент здійснення перерахунку, після визнання неконституційними змін до ч.2 ст.40 Закону в редакції Закону №107-VI від 28.12.07р. згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008) заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп= Зс х (Ск : К), де Зп –заробітна плата, дохід застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс –середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск –сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз-1 + Кз-2 + Кз-3 +... + Кз-n); К –кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

          Тобто, вбачається, що однією із величин, що впливають на розмір заробітної плати для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки  України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

          На момент проведення позивачу перерахунку пенсії 25.03.10 показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії (за 2009р.) не встановлювався, а був визначений інший - показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, який має те ж саме застосування –для обчислення пенсії. За 2009р. цей показник визначений на рівні 1650,43 грн., що не оспорюється сторонами. Тому, на думку суду, не може бути підставою для відмови в позові та обставина, що за 2009 рік показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України не визначався. У даному разі слід застосовувати той показник, який був визначений у встановленому порядку для цілей обчислення пенсії - показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески.

          Вирішуючи питання про обчислення пенсії при її перерахунку позивачу відповідач, застосував показник заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України №1058-ІV враховується для обчислення пенсії, - за 2007р. на рівні 1197, 91грн. При цьому, відстоюючи правомірність таких дій, УПФ покликається на пп.3 п.11 Постанови КМ України №530 від 28.05.08р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», де зазначено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України №1058-ІV враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

          У даному спорі, роком, що передує перерахунку пенсії є 2009рік і відповідний показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України №1058-ІV враховується для обчислення пенсії за цей період на момент проведення перерахунку був визначений.

          Отже, доводи УПФ про правильність застосування ОСОБА_1 при перерахунку пенсії 25.03.2010 року показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007р. не ґрунтуються на нормах права, - ні на нормах Закону України №1058-ІV, ні на нормах Постанови КМ України №530 від 28.05.08р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», і не знаходять підтвердження доказами.

          На підставі положень ст.40, 42 Закону України №1058-ІV, пп.3 п.11 Постанови КМ України №530 від 28.05.08р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»обґрунтованими є доводи позивача про наявність підстав при перерахунку пенсії застосувати показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік.

З копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 11.12.1995 року вбачається, що дійсно ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 2.

Відповідно до ст.51 Закону України № 796 – ХІІ, особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. передбачена інша редакція ст.51 Закону України № 796 –ХІІ, зокрема, особам,  віднесеним  до  категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.07р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України  від 22.05.08р. №10-рп/2008. Згідно п. 6 резолютивної частини вказаного рішення,  рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Це значить, що  з 22.05.2008 року діють норми ст.51 Закону № 796 –ХІІ в редакції, що була чинною в період  до внесення змін  підпунктом 15 п. 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.07 р. (що визнані неконституційними).   

Суд визнає неспроможними заперечення представника відповідача в частині неможливості застосування розміру мінімальної пенсії за віком, що визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Не визначається такого розміру і нормами спеціального Закону № 796 –ХІІ. Тому, на думку суду, є підстави для застосування загальної норми ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на підвищення пенсії відповідно до закону. Суд також приймає до уваги, що за змістом ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується в тому числі для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку  мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат. Статтею 46 Конституції України гарантується, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.   

Наведене дає суду підстави при вирішенні даного спору застосувати у розумінні ст.51 Закону № 796 –ХІІ мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із зазначеного принципу покладення обов’язку доказування, відповідач не довів правомірність його дій.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167 КАС України, ст.ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області  здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії, відповідно до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік, та виплатити йому різницю між сумою перерахованої і виплаченої пенсії за період з 01.03.2010 року до дня набрання чинності рішенням суду в даній справі.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області  провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі віднесеній до категорії 2, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 19 липня 2010 року, виплатити йому різницю між сумами перерахованої та виплаченої пенсії та виплачувати цю пенсію у перерахованому розмірі у подальшому.

Постанову суду звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду набирає законної  сили  після  закінчення  строку  апеляційного оскарження. Апеляційна  скарга  подається  до  Житомирського апеляційного адміністративного суду через  Кузнецовський міський суд Рівненської області, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  

Суддя                                                                                                                                        І.Зейкан