Справа №2а-158/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

04 лютого 2011року                                                                                                  м. Кузнецовськ                     

Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області розглянувши у в скороченому провадженні у м.Кузнецовську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про перерахування пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

До Кузнецовського міського суду звернулась ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області (далі - УПФ) з вимогами стягнути з відповідача соціальну допомогу «дитині війни»- 30 % мінімальної пенсії, за період з 31.07.10 до 31.12.10, що складає 1359 грн. та виплачувати цю допомогу на майбутнє.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач порушує її право на отримання соціальної допомоги як дитини війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-IV (далі  - Закон України № 2195-IV).

Від відповідача надійшли заперечення на позов, у яких просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 повністю у зв’язку з безпідставністю.

Посилається на те, що до цього часу не приведені у відповідність положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», після визнання їх неконституційними та відсутність нормативного акту про відновлення дії цього закону у редакції чинній до внесення змін, тому порядок обчислення розмірів пенсії, розміру надбавки встановленої категорії громадян «дітей війни»залишився неврегульованим.

Суд, дослідивши позовну заяву, заперечення на позов та оцінивши інші докази у справі приходить до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.     

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу норми ст.1 Закону України № 2195-IV має статус "дитини війни", що підтверджується дослідженою копією паспорта громадянина України.

           Згідно ст. 6 Закону України № 2195-IV  передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В ст.3 Закону України № 2195-IV визначено, що  державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

           Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 зазначеного Закону, яка передбачала, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону №2195-IV виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

         Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року в справі №6-рп2007 були визнані неконституційними положення пункту 12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону №2195-IV, з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". А отже, з 09.07.07р. дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлено в повному обсязі. Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

           Щодо дії у 2008 р. ст. 6 Закону №2195-IV, то Законом України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. передбачена інша редакція наведеної статті: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни". Положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України  від 22.05.08р. №10-рп/2008. Згідно п. 6 резолютивної частини вказаного рішення,  рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Величиною мінімальної пенсії за віком,  від якої має бути фактично обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.

Пунктом 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, суд не визнає переконливими і вони не дають підстав для відмови в позові. По-перше, у Законі №2195-IV не обумовлено проведення спірної виплати наявністю бюджетних коштів та передбаченням таких видатків законом про Державний бюджет на конкретний рік, а в ст.7 Закону №2195-IV міститься посилання лише на джерело, з якого забезпечується фінансування державних соціальних гарантій передбачених цим Законом - кошти Державного бюджету України. По-друге, суд враховує практику Європейського Суду  з прав людини, в рішенні якого у справі "Кечко проти України" зазначено, що Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п.26).

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із зазначеного принципу покладення обов’язку доказування, відповідач не довів правомірність його дій.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Беручи до уваги, що розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється Законами України і змінюється в сторону збільшення, суд вважає, що для повного захисту прав позивача позовну вимогу про стягнення з УПФ твердої грошової суми слід задовольнити та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області перерахувати ОСОБА_1 державну соціальну допомогу, на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 31.07.2010 року до 31.12.2010 року, виплатити йому різницю між сумами перерахованої та виплаченої соціальної допомоги та виплачувати вказану соціальну допомогу у перерахованому розмірі у подальшому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області перерахувати ОСОБА_1 державну соціальну допомогу, на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 31.07.2010 року до 31.12.2010 року, виплатити йому різницю між сумами перерахованої та виплаченої соціальної допомоги та виплачувати вказану соціальну допомогу у перерахованому розмірі у подальшому.

Постанову суду звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду набирає законної  сили  після  закінчення  строку  апеляційного оскарження. Апеляційна  скарга  подається  до  Житомирського апеляційного адміністративного суду через  Кузнецовський міський суд Рівненської області, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  

Суддя                                                                                                                                           І.Зейкан