Справа № 1-44/11

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

02 лютого 2011 року                                                                                                        м. Кузнецовськ  

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого  судді                                           Зейкана І.Ю.

при секретарі судового засідання                    Панчук Г.І.

за участю

прокурора                                                     Поліщука О.В.

потерпілого                                                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань  Кузнецовського міського суду Рівненської області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кузнецовська, рівненської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, судимого Кузнецовським міським судом 18.10.2002 року за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на три роки із звільненням від відбування покарання із дворічним іспитовим строком; 21.10.2003 року за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі; 20.05.2010 року за ч.2 ст.185 КК України до арешту строком на 3 місяці; 16.07.2010 року за ч.2 ст.185 КК України до арешту строком на 6 місяців; 12.01.2011 року до позбавлення волі строком на 1 рік, проживаючого у АДРЕСА_1, за ч.2 ст.185, ч.3 ст.186 КК України,-

                                                            В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2010 року близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_2, будучи судимий за ст..185 КК України, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у приміщенні АДРЕСА_2, м.Кузнецовська, таємно, повторно, з корисливих мотивів, викрав чоловічу зимову куртку, вартістю з урахуванням зносу 250 грн., чим завдав для потерпілого ОСОБА_1 майновий збиток на загальну суму 250 грн.

          Крім того, 26 листопада 2010 року біля 23 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, скориставшись незамкненими вхідними дверима, з метою заволодіння чужим майном, без дозволу власника зайшов до АДРЕСА_2, м.Кузнецовська. Знаючи, що власник, ОСОБА_1, через хворобу погано ходить і не зможе перешкодити його діям, тобто використовуючи безпорадний стан потерпілого та його похилий вік, ОСОБА_2 у приміщенні вказаної квартири, з корисливих мотивів, в присутності ОСОБА_1, відкрито, повторно викрав телевізор марки «Саба», вартістю з урахуванням зносу 400 грн., чим завдав для потерпілого ОСОБА_1 майновий збиток на суму 400 грн.

Під час судового слідства підсудний ОСОБА_2, прокурор та потерпілий просили суд не досліджувати зібраних у справі доказів, стосовно фактичних обставин справи щодо умисного, повторного, таємного викрадення чужого майна  та щодо умисного, повторного, відкритого викрадення майна ОСОБА_1 поєднаного з проникненням у житло, оскільки ці обставини сторонами не оспорюються. Просили обмежитись лише допитом підсудного, потерпілого та дослідити матеріали, що характеризують ОСОБА_2

Судом з’ясовано, що підсудний, потерпілий та прокурор правильно розуміють зміст обставин справи, які не оспорюються ними. Вбачається, також, добровільність та істинність їх позицій в поданні такого клопотання про недоцільність дослідження інших доказів щодо фактичних обставин справи. Судом роз’яснено, що у такому разі сторони будуть позбавленні права оспорювати визнані фактичні обставини у апеляційному порядку.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та показав, що 26 листопада 2010 року біля 21 год. він купив пляшку горілки та пішов в гості до свого знайомого, ОСОБА_1, який проживає в АДРЕСА_2. В зальній кімнаті його квартири вони розпили горілку. Після цього, близько 22 год. 30 хв.  ОСОБА_2 вирішив обікрасти ОСОБА_1, так як знав, що через хворобу ніг він не зможе йому перешкодити. ОСОБА_2 вийшов в коридор, доки ОСОБА_1 знаходився в зальній кімнаті і не бачив його дій, зняв із вішалки зимову куртку і пішов із квартири. При цьому, коли виходив, то вийняв із замка зв’язку ключів і забрав із собою.

Близько 23 год. ОСОБА_2 вирішив повернутися до квартири ОСОБА_1, та викрасти в нього ще й телевізор. Скориставшись тим, що вхідні двері не були замкнені, ОСОБА_2 не питаючи дозволу, з метою викрадення телевізора, зайшов до квартири ОСОБА_1, пройшов в зальну кімнату, де знаходився власник, і в нього на очах підняв і виніс з квартири телевізора. Побачивши його дії, ОСОБА_1 запитав ОСОБА_2, що він робить. На це ОСОБА_2 йому відповів, що це не його справа. При цьому до квартири ОСОБА_2 вже заходив одягнений в ту куртку, яку перед тим викрав у ОСОБА_1 Останній  ОСОБА_2 не доганяв, так як він хворий і погано ходить. ОСОБА_2 на таксі перевіз викраденого телевізора до свого знайомого на ім’я Іван, якому його продав за 100 грн., а гроші використав на власні потреби. Після викриття цього злочину він добровільно вказав на місцезнаходження викрадених речей та їх видав.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що 26 листопада 2010 року близько 21 год. до нього додому прийшов ОСОБА_2, який запропонував разом випити горілки. ОСОБА_1 погодився, запросив ОСОБА_2 до себе в квартиру. В зальній кімнаті вони розпили пляшку горілки, після чого ОСОБА_2 вийшов в кухонну кімнату. Що він там робив ОСОБА_1 не бачив. Близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_2 вийшов із квартири. Після уходу ОСОБА_2 ОСОБА_1 помітив, що з вішалки для одягу в коридорі зникла його зимова куртка чорного кольору, а також зникла зв’язка ключів, яка знаходилась в замку вхідних дверей його квартири. ОСОБА_1 зрозумів, що ці речі викрав ОСОБА_2 ОСОБА_1 одягнувся, вийшов з квартири, але ОСОБА_2 не побачив. Тому повернувся назад до своєї квартири. Приблизно через 30 хв., біля 23 год. 26.11.2010 р., ОСОБА_1, знаходячись в зальній кімнаті своєї квартири, почув, що відчинилися вхідні двері. До зальної кімнати зайшов ОСОБА_2, одягнений у викрадену куртку ОСОБА_1 ОСОБА_2 пройшов до тумби, що стоїть біля вікна, навпроти входу, підняв і  на очах у ОСОБА_1 виніс із квартири телевізора «Саба». На запитання ОСОБА_1 «що ти робиш?», ОСОБА_2 у грубій формі відповів, що це не його справа.  Так як у ОСОБА_1 хворі ноги, і він погано пересувається, то він не зміг перешкодити ОСОБА_2 Вказав, що немає інших майнових претензій до ОСОБА_2, крім повернення куртки та телевізора.

Показання підсудного та потерпілого, дані у суді відповідають фактичним обставинам справи, тому суд вважає їх достовірними.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185, ч.3 ст.186 КК України –таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно та відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Проаналізувавши і оцінивши всі досліджені докази по справі у сукупності,  суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчинені інкримінованих йому злочинів повністю доведена.

Довідками ДЗ СМСЧ №3 підтверджується, що ОСОБА_2 на обліках у психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває. Із характеристики за місцем проживання підсудного виданої ЖЕД № 4 Кузнецовського МКП не вбачається позитивних чи негативних рис, що були б властиві йому. ОСОБА_2 проживає разом з матір’ю, братами, сестрою та племінниками. Вимогою про судимість та копіями вироків підтверджено, що підсудний неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності.

Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин проти власності, те що він не працює, вчинив злочин маючи судимості за вчинення умисних корисливих злочинів, які не зняті і не погашені.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного відповідно до ст.67 КК України є вчинення злочинів щодо особи похилого віку, щодо особи, що перебуває у безпорадному стані та вчинення злочинів, особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Вчинення злочинів повторно та рецидив злочинів суд не рахує обтяжуючою обставиною, оскільки повторне вчинення таємного та відкритого заволодіння чужим майном є кваліфікуючими обставинами.

При призначенні покарання необхідно врахувати обставини, що відповідно до ст.66 КК України, пом’якшують покарання, а саме щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

За наведених обставин, оскільки у підсудного сформувалась стійка направленість на вчинення злочинів проти відносин власності, з метою запобігання вчиненню підсудним нових злочинів та виправлення ОСОБА_2, необхідно обрати йому покарання пов’язане з ізоляцією від суспільства у виді позбавлення волі на певний строк з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Визначаючи остаточне покарання суд враховує, що вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 12.01.2011 року ОСОБА_2 засуджений до 1 року позбавлення волі, яким запобіжний захід йому змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту із зали суду. Покарання за цим вироком не відбув.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.186 КК України і призначити йому покарання:

-           за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

-           за ч.3 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

На підставі ст.70 КК України, покарання ОСОБА_2 визначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і призначити у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

На підставі ст.71 КК України, остаточне покарання ОСОБА_2 визначити за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за новим злочином покарання за попереднім вироком і призначити у виді позбавлення волі строком на            4 (чотири) роки 3 (три) місяці.

Початок відбування покарання засудженому рахувати з моменту обрання йому запобіжного заходу у виді взяття під варту, тобто з 12 січня 2011 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, взяття під варту залишити без змін.

Речові докази у справі: телевізор «Саба»та чоловічу куртку повернути ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подачі апеляції через Кузнецовський міський суд Рівненської області.

Головуючий суддя                                                                                                               І.Зейкан