Справа №2а-22/2007 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 квітня 2007 р.                         Южний міський суд Одеської області

в складі : головуючого судді : Вовченко О.А. при секретарі: Гнатюк Л.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Южного справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Южненської міської державної нотаріальної контори Одеської області про визнання недійсною постанови нотаріуса про відмову в здійсненні нотаріальних дій та про зобов'язання нотаріуса посвідчити договір іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2007 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до Южного міського суду з адміністративним позовом  до державного нотаріуса Южненської міської державної нотаріальної контори Одеської області про визнання недійсною постанови нотаріуса про відмову в здійсненні нотаріальних дій та про зобов'язання нотаріуса посвідчити договір іпотеки. Позивач в своєму позові посилається на те, що 28 грудня 2006 року державним нотаріусом Южненської міської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_4 винесено постанову про відміну у вчиненні нотаріальної дії: посвідченні договору іпотеки квартири АДРЕСА_1, що належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності №489 від 3 січня 2002 року зареєстрованого Южненським бюро технічної інвентаризації за реєстровим №22,10 січня 2002 року. Вказану постанову позивач вважає такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства України з наступних підстав - 18 грудня 2000 року ним було затверджено кредитну угоду №028/2000 з Одеським регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Згідно з умовами кредитної угоди (п. 3.1, 6.1.) та вимогами "Положення про порядок надання пільгового довготермінового державного кредиту молоди сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 1999 року №825 з подальшими змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року №584, він зобов'язаний затвердити з Фондом договір іпотеки збудованого за кошти державного кредиту житла.

В позові також вказано, що згідно п.2 ст.14, ст.177 Сімейного Кодексу України, п.1 ст.242 ЦК України ст. 17 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", батьками є законними представниками своїх малолітніх дітей, управляють майном, належним малблітній дитині, без спеціального на те повноваження та не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

3 листопада 2006 року міським головою Южненської міської ради    Одеської області на підставі висновку ради опіки та піклування Южненського міськвиконкому від 17.07.2006 року №02-42-47, винесено розпорядження №02-02-300 про надання згоди на укладення іпотечного договору ОСОБА_1 від імені малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яке затверджене рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради від 14.11.2006 року №291. Позивач також в позові вказує на те, що незважаючи на надання необхідного документу, нотаріус відмовила йому у вчиненні договору іпотеки, що суперечить нормам діючого законодавства.

Позивач просить суд: визнати недійсною постанову нотаріуса Южненської міської нотаріальної державної контори Одеської області ОСОБА_4 від 28.12.2006 року про відмову в здійсненні нотаріальних дій; зобов'язати нотаріуса Южненської міської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_4 посвідчити з ним договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, від імені малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судовому засіданні   позивач ОСОБА_1, підтримав позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та наполягає на їх задоволенні.

Опитана в судовому засіданні, в якості відповідача, державний нотаріус Южненської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та зазначила, що згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин, що вчиняється батьками не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх дітей.

Згідно ст.237, 238, 239, 241, 242 ЦК України - батьки являються законними представниками своїх малолітніх дітей. Представники не можуть вчиняти правочини від осіб, яких вони представляють, у своїх інтересах.

Стороною в іпотечному договорі виступають фізичні особи з повною цивільною дієздатністю. Повну цивільну дієздатність набувають особи, які досягли повноліття. У даному випадку стороною є малолітні діти, які не мають повної цивільної дієздатності, а їх представниками виступають батьки. Малолітні діти в іпотечному договорі мають виступити майновими поручителями. Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання. Малолітні діти не можуть нести відповідальність за невиконання основного зобов'язання, так, як на підставі ст.31 Цивільного кодексу України особи, яки не досягли чотирнадцяти років - фізичні особи з частковою цивільною дієздатністю.

Згідно ст.3 Закону України «Про Іпотеку» - іпотека має похідний характер від основного зобов'язання. В даному випадку основним зобов'язанням є Кредитна угода, укладена між Одеським регіональним відділенням Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та гр.ОСОБА_1, у якій чітко визначено що Кредит забезпечується всім належним майном Позичальника та майном повнолітніх членів його сім'ї (п.3.2 ст.3 Кредитної угоди).

На підставі п.6,1 ст.6 Кредитної угоди Договір застави (іпотеки) з Позичальником укладається до факту заселення Позичальником побудованого житла.

У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмету іпотеки, предмет іпотеки має бути реалізований, що порушує права малолітніх дітей ( ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства", ст.12 Закону України " Про основу соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей".

Крім того, представником юридичної особи - Одеського регіонального відділення Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву не було наданого жодного документа юридичної особи, у зв'язку з чим неможливо було встановити цивільну правоздатність цивільну дієздатність юридичної особи, (ст.ст. 91.92 Цивільного кодексу України), та перевірити повноваження представника юридичної особи.

ОСОБА_4 також зазначила, що на підстави вищенаведеного та керуючись діючим законодавством договір іпотеки від імені малолітніх дітей посвідчити не має можливості.

Опитана в судовому засіданні представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Южненської міської ради Дідоводюк СВ. в судовому засіданні пояснила, що на засіданні ради опіки та піклування виконавчого комітету Южненської міської ради розглядалося питання про надання дозволу на укладення громадянином ОСОБА_1 договору іпотеки. Рада опіки та піклування виконавчого комітету Южненської міської ради надала дозвіл громадянину ОСОБА_1 на укладення договору іпотеки виходячи з тих міркувань, що неповнолітні діти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 - вже забезпечені

житлом та проживають в нормальних матеріальних та психологічних умовах. Батьки дітей працюють і отримують заробітну плату, піклуються про дітей і тому у ради опіки та піклування виконкому Южненської міської ради не було підстав відмовляти у наданні дозволу на укладення договору іпотеки громадянином ОСОБА_1

Суд, вислухавши позивача ОСОБА_1, відповідача - державного нотаріуса Южненської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, заслухавши представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Южненської міської ради Дідоводюк СВ., вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до державного нотаріуса Южненської міської державної нотаріальної контори Одеської області про визнання недійсною постанови нотаріуса про відмову в здійсненні нотаріальних дій та про зобов'язання нотаріуса посвідчити договір іпотеки - не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 грудня 2000 року позивачем було затверджено кредитну угоду №028/2000 з Одеським регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Згідно з умовами кредитної угоди позивача було зобов'язано затвердити з Фондом договір іпотеки збудованого за кошти державного кредиту житла.

На підставі п.6,1 ст.6 Кредитної угоди №028/2000 - договір іпотеки з позичальником укладається до факту заселення позичальником побудованого житла і має бути нотаріально посвідчений.

28 грудня 2006 року позивач звернувся до відповідача з метою вчинення нотаріальної дії: посвідченні договору іпотеки квартири АДРЕСА_1, що належить йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності №489 від 3 січня 2002 року зареєстрованого Южненським бюро технічної інвентаризації за реєстровим №22, 10 січня 2002 року.

Судом також встановлено, що в АДРЕСА_1 проживають неповнолітні: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

28 грудня 2006 року позивачу було відмовлено відповідачем у посвідченні договору іпотеки квартири АДРЕСА_1.

Згідно ч.6 ст.203 Цивільного Кодексу України - правочин, що вчиняється батьками не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх дітей.

Згідно ст.ст. 237, 238, 239, 241, 242 ЦК України - батьки являються законними представниками своїх малолітніх дітей. Представники не можуть вчиняти правочини від осіб, яких вони представляють, у своїх інтересах.

В даному випадку стороною в іпотечному договорі виступають фізичні особи, а саме малолітні діти, які не мають повної цивільної дієздатності, а їх представниками виступають батьки.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про іпотеку" - малолітні діти в іпотечному договорі мають виступити майновими поручителями. Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання.

Судом встановлено, що неповнолітні діти: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 не досягли чотирнадцяти річного віку.

Згідно ст.31 Цивільного Кодексу України - особи, яки не досягли чотирнадцяти років - фізичні особи з частковою цивільною дієздатністю.

Відповідно до ст.31 Цивільного Кодексу України - малолітні діти не можуть нести відповідальність за невиконання основного зобов'язання, т.я. мають часткову цивільну дієздатність.

Згідно ст.3 Закону України «Про Іпотеку» - іпотека має похідний характер від основного зобов'язання. В даному випадку основним зобов'язанням є Кредитна угода, укладена між Одеським регіональним відділенням Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву  та позивачем, у якій чітко визначено що Кредит забезпечується

всім належним майном Позичальника та майном повнолітніх членів його сім'ї (п.3.2 ст.3 Кредитної угоди).

У відповідності до ст.7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні.

Згідно ст.18 Закону України „Про охорону дитинства" діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

На підставі п.6.1 ст.6 Кредитної угоди - Договір застави (іпотеки) з Позичальником укладається до факту заселення Позичальником побудованого житла. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмету іпотеки, предмет іпотеки має бути реалізований, що порушує права малолітніх дітей, гарантованих ст.17 Закону України "Про охорону дитинства".

Суд вважає, що в даному випадку укладаючи договір іпотеки від 18 грудня 2000 року, в якому передбачено звернення стягнення на АДРЕСА_1, за вибором Одеського регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, де зареєстровані і проживають неповнолітні Іокімас О.С та ОСОБА_3., були порушені права неповнолітніх дітей. Так при невиконанні ОСОБА_1 зобов'язань, що випливають з Кредитної Угоди №028/2000 неповнолітні ОСОБА_2 та ОСОБА_3., в подальшому зостаються без житла, і припиняється їх право користуватися займаним приміщенням, чим порушено право неповнолітніх дітей на житло.

При таких обставинах суд вважає, що дії Державного нотаріуса Южненської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 є правомірними і законними і тому в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання недійсною постанови нотаріуса про відмову в здійсненні нотаріальних дій та про зобов'язання нотаріуса посвідчити договір іпотеки - необхідно відмовити.

На підставі   викладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст.10, 11, 154, 160-163, 167 КАС України, ст.ст. 17, 18 Закону України „Про охорону дитинства" ст.ст.3, 11,17 Закону України „Про іпотеку", ст. 7 СК України ст.ст. З, 31, 203, 237-242 ЦК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до державного нотаріуса Южненської міської державної нотаріальної контори Одеської області про визнання недійсною постанови нотаріуса про відмову в здійсненні нотаріальних дій та про зобов'язання нотаріуса посвідчити договір іпотеки - відмовити.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана на протязі двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.