УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

   Справа № 22ц- 20186/11                                                Головуючий в першій

Категорія № 33 (1)                                                                  інстанції – Ткаченко С.В.

                                                                                        Доповідач -  Савіна Г.О.

               У Х В А Л А

    І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

02 лютого 2011 року                                                                       м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Савіної Г.О.,

                         суддів – Турік В.П., Братіщевої Л.А.,

                   при секретарі –  Герасимчук Г.І.,

за участю –  позивача ОСОБА_2,

представника прокуратури Дніпропетровської області  Дубровської Валентини Михайлівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від  10 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Дніпропетровської області, прокуратури Довгинцівського району м. Кривого Рогу, Державного казначейства України про  стягнення компенсації за моральну шкоду, завдану незаконними рішеннями і діями попереднього (досудового) слідства, прокуратури, суду, -

    В С Т А Н О В И Л А :

У  січні 2010 року  ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до прокуратури Дніпропетровської області, прокуратури Довгинцівського району м. Кривого Рогу, Державного казначейства України про  стягнення компенсації за моральну шкоду, завдану незаконними рішеннями і діями попереднього (досудового) слідства, прокуратури, суду. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 20 жовтня 2008 року слідчим прокуратури Довгинцівського району м. Кривого Рогу відносно неї було порушено  кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України  та було пред’явлено обвинувачення. 04 листопада 2008 року їй повторно було пред’явлене обвинувачення у вчиненні вищезазначених злочинів. Під час судового розгляду встановлено, що вона до кримінальної відповідальності притягнута незаконно і постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від  09 листопада 2009 року провадження по кримінальній справі закрито. Незаконним притягненням до кримінальної відповідальності їй була заподіяна моральна шкода, тому просила суд  стягнути на її користь з прокуратури Дніпропетровської області 20856 грн. у відшкодування моральної шкоди, та зобов’язати прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу опублікувати в газеті «Червоний гірник» повідомлення про те, що до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України і за вчинення злочину середньої тяжкості, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України вона була притягнута безпідставно і незаконно. А також стягнути з прокуратури Дніпропетровської області 5000 грн. сплачених нею адвокату за надання правової допомоги.

Рішенням  Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від  10 серпня 2010 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні її позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.  Вважає, що  суд, відмовляючи їй у задоволенні позовних вимог не в повному обсязі дослідив обставини справи та не звернув уваги на її душевні переживання і моральні страждання спричинені діями прокуратури та суду, а також  ситуацією, що склалася.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу прокуратура Довгинцівського району м. Кривого Рогу  просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, оскільки вважає його законним і обґрунтованим.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 жовтня 2008 року слідчим прокуратури  Довгинцівського району м. Кривого Рогу Солдатовим І.М. відносно ОСОБА_2 було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України. Перекваліфіковано дії ОСОБА_2 з ч. 1 ст.  364, ч. 1 ст. 366 КК України на ч. 2 ст.  364, ч. 2 ст. 366 КК України. Постановами від 20 жовтня 2008 року та 04 листопада 2008 року ОСОБА_2 притягнута як обвинувачена за скоєння злочинів, передбачених ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України.

09 листопада 2009 року прокурор, який підтримував обвинувачення в суді, змінив обвинувачення, перекваліфікувавши дії ОСОБА_2 зі ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України  на ст. 364 ч. 1, ст. 366 ч. 1 КК України.

Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від  09 листопада 2009 року за клопотанням ОСОБА_2 провадження по кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_2 в скоєнні злочинів передбачених  ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України  закрито, вона звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано керувався матеріальними нормами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»  від 01.12.1994 року зі змінами та доповненнями, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи, обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи  громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину, відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті; закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2  ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Враховуючи те, що  ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності в скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, за її клопотанням, у зв’язку із закінченням  строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказаними частинами і статтями Кримінального Кодексу України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що таке звільнення від кримінальної відповідальності не є обставиною, що реабілітує позивача, оскільки відносно неї не було ухвалено виправдувального вироку  суду, не було закрито кримінальну справу за відсутності події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю її участі у вчиненні злочину.

Як убачається з постанови Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від  09 листопада 2009 року, суд дійшов висновку, що  вина  ОСОБА_2 в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України у повному обсязі доведена та підтверджена письмовими доказами і поясненнями свідків.

Постанова суду позивачем не оскаржувалася, набрала законної сили 17 листопада 2009 року.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоді з висновками суду по їх оцінці, а відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів, належить суду, який їх оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підстави  для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду відсутні.

          Керуючись ст. ст. 303,  307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

          Головуючий:                                                                 Г.О.Савіна

         Судді:                                                                             В.П.Турік

                                                                                                 Л.А.Братіщева