Справа № 2-497/11

                                                                                                               Номер рядка стат. звіту –55   

                                                                                                               Код суду - 0707   

                                                         Р І Ш Е Н Н Я   

                                               І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И   

 02 лютого 2011 року                                                                                           м.Мукачево   

            МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ   

в особі головуючого-судді             Камінського С.Е.

                     при секретарі             Пак М.М.

з участю представника позивача Касинець Т.В., представника відповідача Хриптак Ю.В. та третьої особи, без самостійних вимог ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м.Мукачево справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до районного відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту,    

                                                              В С Т А Н О В И В :   

          Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»звернулося до Мукачівського міськрайонного суду із позовною заявою до районного відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту. Свої вимоги мотивує тим, що 14 квітня 2006, між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №МKROAR00410317 від 14 квітня 2006 року, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 8763 (вісім тисяч сімсот шістдесят три) доларів США і зобов'язався його повернути та сплатити відсотки за користування кредитом згідно умов кредитного договору. В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором №МKROAR00410317 від 14 квітня 2006 року, між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»та ОСОБА_3 було укладено договір застави рухомого майна від 11 травня 2006 року, згідно якого останній надав в заставу автомобіль марки «ВАЗ 21093», 2006 року випуску, тип Т/З легковий комбі –В,  № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності. Однак 06 липня 2009 року державний виконавець Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Хриптак Ю.В. виніс постанову серії ВП №12323127 про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_3 та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на вищевказаний автомобіль. Цим самим порушено право Банку на задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави.   

          Представник позивача Касинець Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просила позов задоволити.

          Представник відповідача районного відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції Хриптак Ю.В. в судовому засіданні позов та його мотиви не визнав, просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що під час винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не мав даних про те, що транспортний засіб марки «ВАЗ 21093», 2006 року випуску, тип Т/З легковий комбі –В,  № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 знаходиться під заставою.

          Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та не заперечив проти задоволення позову.

         Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про підставність позову і необхідності його задоволення, виходячи із наступних підстав.

         В судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідно до кредитного договору №МKROAR00410317 від 14 квітня 2006 року укладеного між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_3., останній отримав кредит у розмірі 8763 (вісім тисяч сімсот шістдесят три) доларів США і зобов'язалася повернути зазначену суму та плату за користування кредитом до 13 квітня 2011 року.

         В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, 11 травня 2006 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_3 був укладений договір застави рухомого майна, відповідно до якого останній надав в заставу автомобіль  марки «ВАЗ 21093», 2006 року випуску, тип Т/З легковий комбі –В,  № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності.   

          Згідно постанови серії ВП №12323127 від 06 липня 2009 року державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_3 та оголошено заборону на його відчуження. Цією постановою накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21093», 2006 року випуску, тип Т/З легковий комбі –В,  № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності. Іншого майна, що належить боржнику і на яке можна було б звернути стягнення, немає.

         Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються відповідними нормами Закону України „Про виконавче провадження” та Закону України «Про заставу».

         Згідно п. 5.3.4 Інструкції про проведення виконавчих дій  № 74/5 від 15.12.1999 року та ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження” для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно може бути звернено у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів або коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.  

         Відповідно до ст. 16 Закону України „Про заставу” право застави  виникає з моменту укладення договору застави.

          Згідно ст. 14 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію  обтяжень” пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право  на звернення стягнення на предмет обтяження.

         Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України “Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

          Статтею 52 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено право заставодержателя звернутися до суду про звільнення  заставленого майна з-під арешту.                       

          Відповідно до ст.52 ч.6 Закону України “Про виконавче провадження”, звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладеного арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз’яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

          Згідно ст.22 ч.2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та ч.2 ст.589 ЦК України, заставодержатель за рахунок заставленого майна має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, включаючи суму кредиту, відсотків, штрафних санкцій та інших витрат передбачених кредитних договором. Відповідно Позивач має переважне право на звернення стягнення на предмет застави.

          Таким чином, суд вважає що позовні вимоги позивача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про звільнення майна з-під арешту є підставними і підлягають задоволенню.

          На підставі наведеного, керуючись ст.52, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 16 Закону України «Про заставу»та ст.ст. 10, 15, 30, 60, 88, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України,    

                                                               Р І Ш И В :   

          Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до районного відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту  задоволити.

          Звільнити заставлене майно з-під арешту, а саме автомобіль марки «ВАЗ 21093», 2006 року випуску, тип Т/З легковий комбі –В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, накладеного державним виконавцем районного відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції Хриптак Ю.В.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Головуючий                                    підпис                                    Камінський С.Е.