Справа № 22ц-5053/10 Головуючий у 1 й інстанції - Чорнобук В.І.
Категорія: Головуючий у 2-й інстанції - Перцова В.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 лютого 2011 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді : Перцової В.А.
Суддів: Калиновського А.Б., Лисичної Н.М.
При секретарі: Керімовій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до військової частини А3674 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 13 листопада 2006 року звернулась до суду із адміністративним позовом до військової частини А3674 і просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість за продовольче забезпечення в розмірі 16 092 грн. 09 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що вона проходить дійсну військову службу з квітня 2001 року і знаходиться на продовольчому забезпеченні у військовій частині А1355, правонаступником якої є відповідач. Згідно із вимогами закону вона має право отримувати за рахунок держави речове майно та продовольчі пайки чи за своїм бажанням грошову компенсацію. Однак, продовольчими пайками її не забезпечували і грошову компенсацію не виплачували, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 1 травня 2001 року в загальній сумі 16 092 грн. 09 коп.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Військова частина 3674 звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати дану постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що постанова суду не відповідає вимогам норм матеріального права, при розгляді справи суд порушив вимоги норм процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони ґрунтуються на законі.
Однак, з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки, вони не відповідають вимогам норм матеріального права і обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебувала на військовій службі у в/ч А1355 і знаходилась на продовольчому забезпеченні в цій військовій частині з 24 квітня 2001 року по 31 жовтня 2006 року, однак, продовольчим пайком не забезпечувалась (а. с. 4, 6, 7).
Правонаступником вказаної військової частини по заборгованості з усіх видів забезпечення являється військова частина А 3674 (а. с. 5).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року) – військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Частиною 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
На виконання вимог Закону № 2011-ХІІ Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ" від 12 березня 1996 року № 316.
Дію ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ призупинено Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та речового майна. Цей закон набрав чинності з 11 березня 2000 року.
Відповідно до положень Закону № 1459-ІІІ, військовослужбовці втратили право на отримання продовольчих пайків та грошової компенсації замість них. Право на отримання речового майна під час проходження служби за військовослужбовцями збережено, вони були позбавлені лише права за їх бажанням, під час проходження військової служби на отримання грошової компенсації замість речового майна.
З січня 2001 року набула чинності ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України" від 6 грудня 1991 року № 1934-ХІІ, якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (в тому числі, санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян у військовій службі.
29 березня 2002 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького, складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, яка також не передбачала компенсації за продовольче забезпечення.
Таким чином, грошова компенсація замість продовольчих пайків була передбачена законодавством України лише в період до 11 березня 2000 року, а тому, підстав для задоволення позову ОСОБА_2 немає.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити, постанову районного суду скасувати і ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 202 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу військової частини А 3674 задовольнити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2007 року скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до військової частини А3674 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі; може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Судді: