Справа №  3-570/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 лютого 2011 року   суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Поступайло В.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки                        м. Кіровограда, українки, громадянки України, працюючої бухгалтером на ЗАТ «Елгран», яка проживає по АДРЕСА_1,

- за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 20 січня 2011 року о 02 год. 35 хв. ОСОБА_1 у м. Кіровограді по вул. Шевченка навпроти будинку №38 керувала автомобілем «Тойота»державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала, пояснивши, що 20 січня 2011 року о 2 годині 30 хвилин їхала на залізничний вокзал для отримання передачі з поїзду, а тому поспішала. Працівники ДАІ зупинили її автомобіль та зрозумівши, що вона поспішає запропонували, їй пройти медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння у Кіровоградському обласному наркологічному диспансері. Вона на таку пропозицію відмовилася та одразу пояснила, що готова пройти такий огляд на місці за допомогою спеціального обладнання. Однак, їй відмовили у цьому, одночасно склавши протокол про адміністративне правопорушення ч.1 ст.130 КУпАП.

З письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що у їх присутності за часу та обставин вказаних у протоколі ОСОБА_1 відмовилася від проходження судової медичної експертизи на визначення стану алкогольного сп’яніння, а також від надання пояснень і підписання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.3, 4). У своєму пояснення свідок ОСОБА_4 зазначив, що зобов’язується у подальшому сам керувати автомобілем «Тойота»державний номер НОМЕР_1 (а.с.5).

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши письмові матеріали справи та пояснення свідків, наявні докази у їх сукупності, вважаю недоведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з таких підстав.  

Як вбачається із пояснень ОСОБА_1 остання відмовилася від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння в закладах охорони здоров’я, оскільки працівником ДАІ їй не було надано можливості пройти такий огляд з використанням спеціальних технічних засобів. Наведені пояснення не спростовуються, а навіть підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відмови ОСОБА_1 від проходження саме, як зазначено, судової медичної експертизи. Протокол про адміністративне правопорушення також не містить даних про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. Згідно із ч.3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводиться у закладах охорони здоров’я тільки у випадку незгоди водія пройти такий огляд з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з ним.

Частиною 5 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного сп’яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті вважається недійсним.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 відмовилася від огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів або не погодилася з його результатами, що є єдиною підставою для проходження такого огляду у закладах охорони здоров’я, а тому пояснення ОСОБА_1 визнаються такими, що відповідають дійсним обставинам справи.         

Також безпідставними є твердження інспектора  ДАІ про те, що він визначив запах алкоголю з ротової порожнини особи, що притягується до адміністративної відповідальності, так як ці твердження ґрунтуються на неперевірених припущеннях посадової особи, яка не має спеціальних знань і повноважень на визначення  стану сп’яніння.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За викладених обставин вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, а тому справа підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.283, 284, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, у зв’язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена, або на неї може бути внесено протест прокурора до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10 діб з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда В. В. Поступайло