Справа № 2-145/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     13 січня 2011 року   Староміський районний суд м. Вінниці в складі:                                                                                   

головуючого судді:   Нечипорук Л.Ф.,

при секретарі:  Швець Т.М.,

з участю позивачки: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2,

представника відповідача та 3-ої особи : ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Вінницька кондитерська фабрика”, третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ „Вінницька кондитерська фабрика”, третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про скасування наказу №351-К від 27.09.2010 року „Про дисциплінарне стягнення”, яким їй було оголошено догану; наказу №445-К від 18.11.2010 року „Про дисциплінарне стягнення”, яким її звільнено із займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором згідно з п.3 ст. 40 КЗпП України; поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що зазначені накази є незаконними так як нею порушення трудової дисципліни не допускалось, а під час застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, відповідачем не враховано відсутність її вини у виявленому порушенні. Під час застосування до неї дисциплінарних стягнень у вигляді догани та звільнення відповідачем порушено вимоги ст. 149 КЗпП України, зокрема ним не було враховано відсутності шкоди заподіяною поставленими їй в вину проступками та її безперервного тридцятирічного стажу роботи на даному підприємстві, а також сімейних обставин. Позивачка вважає застосовані відповідачем до неї дисциплінарні стягнення такими, що явно не відповідають тяжкості проступків, зазначених в оскаржуваних наказах, просила їх скасувати, поновити на попередній роботі, стягнути на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу. У зв'язку з незаконним звільненням їй було завдано моральної шкоди, що полягає у моральних стражданнях і втраті нормальних життєвих зв’язків, а тому просила стягнути з відповідача на її користь моральні шкоду в сумі 7 500,00 грн., а також понесені нею судові витрати та витрати на послуги адвоката.

          В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала за обставин, викладених в позові, суду пояснила, що на Вінницькій кондитерській фабриці вона працює з 30.01.1980 року на різних посадах, а з 01.03.2006 року –на посаді комірника цукрового цеху №1 дільниці постачання та відвантаження продукції. Наказом №351-К від 27.09.2010 року „Про дисциплінарне стягнення” їй було оголошено догану за порушення функціональних обов’язків, передбачених стандартом підприємства, а саме за те, що вона в  порушення функціональних обов’язків 01.09.2010 року на третій зміні завантажила готову продукцію „Дубок” та „Шоколадний замок” в автомобіль, що не відповідав санітарним нормам - відчувався запах аміаку та на підлозі розсипана вуглеамонійна сіль. З даним наказом вона не згодна, оскільки порушення трудової дисципліни не допускала. 01.09.2010 року під час її зміни до складу заїхав автомобіль д.н. АА9150ВТ, з якого було вивантажено вуглеамонійну сіль (розпушувач), що використовується для виробництва кондитерських виробів.  Після цього автомобіль відразу заїхав під рампу для завантаження готовою продукцією „Дубок” та „Шоколадний замок”, який за розпорядженням майстра Черниш К.С. повинен був бути негайно завантажений згідно виписаної накладної. Зайшовши до кузова автомобіля вона відчула ледь вловимий запах вуглеамонійної солі, однак підлога автомобіля була чистою, жодних речовин розсипано не було. Вона прийшла до висновку, що вплив виявленого запаху на відвантажену продукцію буде неможливим, оскільки продукція була втричі запаяна в плівку, кузов автомобіля мав тентове покриття, а запах був ледь відчутним. Крім того, вуглеамонійна сіль використовується для виготовлення відвантаженої продукції та зберігається з нею в одному складському приміщенні. З метою забезпечення поставки продукції, вона відвантажила продукцію. Лише 08.09.2010 року їй повідомили про те, що за місцем одержання продукції в кузові автомобіля було виявлено запах аміаку та розсип вуглеамонійної солі, на підтвердження чого було пред’явлено лише факсову копію акту, складеного за відсутності представника одержувача продукції –ТОВ „Розподільчий центр „Плюс” та незатверджену директором ДП „Кондитерська корпорація „Рошен”. Жодного висновку експертизи про те, що виявлений запах та розсип речовини є вуглеамонійною сіллю їй не було пред’явлено. Відвантажена продукція не була пошкоджена виявленим в кузові запахом, та назад не повернута. Покладені на комірника обов’язки по перевірці санітарного стану автомобіля під час відвантаження продукції, спрямовані на недопущення її пошкодження під час транспортування, нею були виконані, оскільки відвантажений товар не було пошкоджено та відповідачу не було завдано жодної шкоди. Тому наказ про оголошення догани підлягає скасуванню за відсутності в її діях порушення трудової дисципліни.

          Звільнення з роботи також відбулось з порушенням трудового законодавства. Так, згідно з наказом №445-К від 18.11.2010 року її було звільнено з роботи за те, що 20.10.2010 року вона, працюючи на першій зміні, при завантаженні автомобіля АІ 06-55ВХ, видала зі складу готову продукцію „Вояж 2,9 кг” в кількості, яка перевищує вказану в супроводжуваних документах на 90 місць (на 261 кг.). Однак, відповідачем не було враховано відсутність її вини. Коли зазначений автомобіль вона закінчувала завантажувати для відправки в Логістичний центр „Рошен” в м. Яготин, до рампи під’їхав інший автомобіль, який, за розпорядженням майстра Черниш К.С., повинен був бути негайно завантажений. Вона дала вказівку вантажникам завантажити останню продукцію згідно асортименту. Вказівку завантажувати продукцію „Вояж 2,9 кг” вона не давала, і дана продукція при ній не завантажувалась. Після цього вона пішла в кімнату комірника взяти відомості про сортимент продукції, що мала відвантажуватись в другий автомобіль. Коли повернулась, вантажники закінчили погрузку першого автомобіля. Вона оглянула асортимент продукції, завантаженої останньою та встановила її відповідність з даними накладної. Однак, продукції „Вояж 2,9 кг” вона не бачила. Згодом їй стало відомо, що хтось з вантажників завантажив вказану продукцію без її відома, коли вона перебувала у кімнаті комірника. Тому вона не могла об’єктивно побачити завантаження цієї продукції. Крім того, продукція „Вояж 2,9 кг” в цей же день через декілька годин все одно мала бути відправлена до Логістичниого центру „Рошен” в м. Яготин іншим автомобілем. Тому жодної шкоди відповідачу завдано не було, оскільки продукція „Вояж 2,9 кг” була отримана належним одержувачем.

          У зв'язку з цим просить скасувати накази про оголошення догани та про звільнення як незаконні, стягнути на її користь з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, згідно довідки, що надана відповідачем.

В результаті незаконного оголошення догани та незаконного звільнення їй було завдано моральної шкоди, що полягає в моральних стражданнях і втраті нормальних життєвих зв’язків. Внаслідок цього вона пережила сильні душевні страждання, що вплинуло на стан її здоров'я, піднявся тиск, почало боліти серце, пропав сон та спокій. У зв'язку з проблемами із здоров’ям  вона зверталась за медичною допомогою, перебувала на стаціонарному лікуванні. У зв'язку із звільненням вона втратила єдине джерело свого існування, що вимагає додаткових зусиль для організації її життя. Вважає, що розмір завданої їй моральної шкоди складає 7 500,00 грн., яку вона просить стягнути з відповідача на свою користь. Також просить стягнути на її користь витрати на правову допомогу в сумі 4 000,00 грн.

В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що при оголошенні догани та в подальшому звільнення ОСОБА_1 відбулось з повним дотриманням норм діючого трудового законодавства. За порушення трудової дисципліни наказом №351-К від 27.09.2010 року на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Відповідно до п.2.2 Стандарту підприємства системи управління якістю 7.5.5.-10-2008 „Зберігання та відвантаження готової  продукції”, комірник складу, ким працювала ОСОБА_1, або відділення готової продукції цеху, що здає готову продукцію, перевіряє транспортний засіб на відповідність наступним вимогам: наявність санітарного паспорту, відсутність сторонніх запахів в автомобілі, чистоту внутрішніх  поверхонь завантажуваного контейнеру, відсутність пошкоджень у підлозі та на бортах (стінках), відсутність щілин, отворів, справний стан запірних пристроїв та ін. У разі невідповідності транспортного засобу вказаним вимогам, комірник вказує водієві на незадовільний стан транспортного засобу. При неможливості усунення виявлених недоліків силами водія комірник припиняє відвантаження продукції і ставить до відома начальника ДП та ВП для прийняття подальшого рішення про транспортування готової продукції. Позивачка, відчувши запах вуглеаманійної солі, в порушення зазначених положень Стандарту не повідомила про це начальника ДП та ВП про незадовільний стан транспортного засобу, а продовжила відвантаження продукції.

Відповідно до договору між ПАТ „Вінницька кондитерська фабрика” та ДП „КК „Рошен”  при наданні послуг з виготовлення кондитерських виробів, фабрика має дотримуватись вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2000. Такі помилки, як допустила ОСОБА_1 можуть коштувати розірванням договору з ДП „КК „Рошен”. А той факт, що продукцію не повернули на фабрику говорить лише про лояльність замовника по відношенню до фабрики, оскільки повернення продукції, що була завантажена під керівництвом ОСОБА_1 в кількості 3 177 місць, що коштує сотні тисяч гривень, могли б завдати неабиякої додаткової шкоди підприємству. Вказане свідчить про порушення ОСОБА_1 своїх функціональних обов’язків, передбачених стандартом підприємства внаслідок недбалого виконання своїх безпосередніх обов’язків, а тому відсутні підстави для скасування наказу №351-К від 27.09.2010 року.

Відповідно до п.2.3.2 Стандарту підприємства системи управління якістю 7.5.5.-10-2008 „Зберігання та відвантаження готової  продукції”, комірник, що здає готову продукцію, наглядає за процесом завантаження транспортирних засобів, керує діями вантажників, організовує відвантаження товару. Після закінчення процесу завантажування комірник пломбує двері транспортного засобу. Вказані обов’язки передбачені також робочою інструкцією позивачки, з якою вона ознайомлена під підпис. Пунктом 7.6 Стандарту передбачена відповідальність комірника за неналежне проведення відвантажувальних робіт.

Позивачка в позові визнала, що без її відома вантажниками було завантажено до транспортного засобу 90 місць (261 кг) готової продукції, і якби вона наглядала за процесом завантаження, то обов’язково побачила б лишню продукцію. Дані обставини вказують на неналежне виконання позивачкою своїх обов’язків. Крім  того такі твердження  позивачки суперечать її пояснювальній записці, написаною нею власноруч, де вона вказала, що їй було відомо про відвантаження лишніх 90 місць продукції, однак про це вона не поставила до відома ні майстра, ні начальника ДП та ВП, а оформила відповідні документи та дозволила виїзд продукції. Тільки завдяки чесності партнера ДП „КК Рошен” надлишок поставленої продукції був виявлений. Наказом №445-К від 18.11.2010 року ОСОБА_1, маючи непогашене дисциплінарне стягнення у вигляді догани, була звільнена за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених не неї трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. ЇЇ твердження про те, що лишня продукція все одно повинна була відвантажитись в той самий день іншим автомобілем і тому цим не було завдано шкоди  фабриці свідчить не тільки про недбале ставлення позивачки до своїх функціональних обов’язків, а й про їх нерозуміння. Тому відсутні підстави для скасування наказу  №445-К від 18.11.2010 року.

При застосуванні дисциплінарних стягнень в обох випадках директор зажадав від ОСОБА_1 пояснення, за кожне порушення було застосоване лише одне дисциплінарне стягнення, стягнення були оголошені в наказах. А з викладеного однозначно вбачається, що ОСОБА_1 допустила вагомі і значні порушення в своїй роботі.

Представник відповідача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 просила в позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на різних посадах на Вінницькій кондитерській фабриці з 30.01.1980 року, а з 01.03.2006 року –на посаді комірника цукеркового цеху №1 дільниці постачання та відвантаження продукції, про що свідчить копія її трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.6-8).  

Відповідно до наказу №351-К  від 27.09.2010 року „Про дисциплінарне стягнення” 01.09.2010 року комірник ОСОБА_1 на третій зміні завантажила автомобіль готовою продукцією „Дубок” та „Шоколадний замок”, яка не відповідала санітарним нормам (відчувався запах аміаку, на підлозі автомобіля розсипана вуглеамонійна сіль (акт №247 ТОВ „Розподільчий центр „Плюс” від 02.09.2010 року”). Згідно з стандартом підприємства СТП СУЯ –7.5.5-10-2008 комірник, що здає готову продукцію зобов’язаний перевірити транспортний засіб на відповідність санітарним нормам  (п.5.4 СТП СУЯ –7.5.5-10-2008). З вказаним стандартом ОСОБА_1 ознайомилась, про що свідчить її підпис в журналі. За порушення функціональних обов’язків, передбачених стандартом підприємства, ОСОБА_1 оголошено догану. З наказом ОСОБА_1 ознайомлена 27.09.2010 року, зазначила, що з мотивами наказу не згодна (а.с.9).

Відповідно до наказу №445-К від 18.11.2010 року „Про дисциплінарне стягнення” 20.10.2010 року комірник дільниці постачання та відвантаження продукції ОСОБА_1, працюючи на першій зміні, при завантаженні автомобіля АІ 06-55 ВХ видала зі складу готову продукцію „Вояж 2.9 кг” в кількості, яка перевищує вказану в супроводжуючих документах на 90 місць (на 261 кг), про що свідчить акт Логістичного центу „Рошен” (Яготин) №288 від 20.10.2010 року. Згідно з робочою інструкцією комірника готової продукції комірник зобов’язаний видавати зі складу готову продукцію для відвантаження на автомашини згідно накладним та за датою виготовлення, перевіряти відповідність матеріальних цінностей супровідним документам.

За неналежне виконання функціональних обов’язків, передбачених п.2.1 робочої інструкції комірника ДП та ВП, враховуючи те, що до ОСОБА_1 раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення (оголошення догани наказом від 27.09.2010 року №351-К за неналежне виконання своїх функціональних обов’язків) за згодою профспілкового комітету ПАТ „ВКФ”, ОСОБА_1 звільнено з посади комірника ДП та ВП 18.11.2010 року за систематичне невиконання нею без поважних причин обов’язків, покладених на неї трудив договором згідно з п.3 ст. 40 КЗпП України. Копію наказу ОСОБА_1 одержала 18.11.2010 року (а.с.50).

Позивачка ОСОБА_1 вважає накази відповідача №351-К  від 27.09.2010 року про оголошення їй догани та №445-К від 18.11.2010 року про її звільнення незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а тому правовідносини, що виникли між сторонами є трудовими та регулюються нормами Кодексу законів про працю України.

Так, відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Таким чином, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни.

Під трудовою дисципліною розуміються сукупність правових норм, встановлених на підприємстві, в установі або в організації, що є обов’язковими для всіх учасників трудового процесу. Трудова дисципліна полягає, зокрема, в обов’язках працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і  очно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати технологічну дисципліну, дбайливо ставитися до майна власника.

Відповідно до Стандарту підприємства системи управляння якістю „Зберігання та відвантаження готової продукції”, розробленого у відповідності до вимог п.7.5.5 Міжнародного стандарту ISO 9001:2000 і оформленого відповідно до вимог СТП Е-01-2006, затвердженого директором ВАТ „ВКФ” 16.10.2008 року (а.с.31-48) комірник складу або відділення готової продукції цеху, що здає готову продукцію, з метою зберігання продукту під час транспортування перевіряє транспортний засіб на відповідність наступним вимогам: наявність санітарного паспорту; відсутність сторонніх запахів в кузові автомобіля; чистоту внутрішніх  поверхонь завантажуваного контейнеру, відсутність пошкоджень у підлозі та на бортах (стінках), відсутність щілин, отворів, справний стан запірних пристроїв та інше (п. 2.2 СТП).

Відповідно до п.2.3.1 у випадку невідповідності стану транспортного засобу вказаним вище вимогам комірник вказує водієві на незадовільний стан транспортного засобу. При неможливості усунення виявлених недоліків силами водія, комірник припиняє відвантаження продукції і ставить до відома начальника ДП та ВП для прийняття подальшого рішення про транспортування готової продукції Замовнику.

Відповідно до накладної №6697/2010 від 01.09.2010 року зі складу готової продукції ПАТ „Вінницька кондитерська фабрика” для відправки ДП КК „Рошен” на підставі накладної постачальника №650726 в автомобіль держномер 91-50 було завантажено продукцію „Дубок”, „Шоколадний замок” (а.с.30).

Відповідно до акту №247, затвердженого директором ДП „Кондитерська корпорація „Рошен” 02.09.2010 року 02.09.2010 року о 0.40 год. при прийомці товару в склад Логістичного центру „Рошен” (Яготин), по накладній №650726 від 01.09.2010 року, відправник –склад на Вінницькій КФ, автомобіль АА9150ВТ, встановлено при вигрузці продукції відповідно накладеної №650726 від 01.09.2010 року в автомобілі був виявлений різкий запах хімічної речовини, що нагадує по запаху аміак. Також на підлозі кузова автомобіля був розсип гігроскопічної речовини білого кольору. Частина порошку направлена в лабораторію розподільчого центру „Плюс” (а.с.29).

Відповідно до довідки лабораторії розподільчого центру „Плюс” при огляді в умовах лабораторії білого гігроскопічного порошку, зібраного 02.09.2010 року працівниками складу готової продукції РЦ „Плюс” з підлоги автомобіля №АА91-50ВТ, виявлено наступне: зовнішній вигляд –гігроскопічний порошок; при відкритті пакета відчувається різкий запах аміака; наявність лужної реакції на лакмусовому індикаторі. Дана речовина відповідає характеристикам вуглеамонійної солі, встановленим в ТУ.У6-04687873.025-95 (а.с.73).

Таким чином, судом встановлено та не заперечується позивачкою, що 01.09.2010 року при завантаженні автомобіля №АА91-50ВТ продукцією „Дубок” та „Шоколадний замок” в кузові автомобіля був присутній запах вуглеамонієвої солі та розсип порошкоподібної речовини. Однак, в порушення п.п. 2.2, 2.3 Стандарту підприємства, ОСОБА_1 не вжила заходів щодо припинення відвантаження продукції до транспортного засобу, що не відповідає вимогам Стандарту.

Суд не приймає до уваги твердження позивачки та її захисника про те, що за розпорядженням майстра Черниш К.С. про негайне завантаження автомобіля, в якому вона відчула запах вуглеамонієвої солі, було здійснене завантаження продукції, оскільки відповідно до книги ввезення матеріальних цінностей на територію ВАТ „ВКФ”, запис №33 за 01.09.2010 року, автомобіль 9150ВТ в’їхав на територію фабрики о 21.55 год. із сировиною, як встановлено вуглеамонієвою сіллю (а.с.75-76), а о 00.30 год. виїхав з фабрики з продукцією, про що свідчить запис №34 в Книзі  вивозу матеріальних цінностей на територію АТ „Вінницька кондитерська фабрика” (а.с.77-78).

Як вбачається з інформації ПАТ „Вінницька кондитерська фабрика” про вхід та вихід співробітника Черниш К.С. за період з 01.09.200 року по 01.09.2010 року, вказаний співробітник о 21.32 год. вийшов через турнікет „італ. дворик 2”, а о 22.02 год. вийшов з території фабрики через прохідну 3 (а.с.74). Дані обставини спростовують твердження позивачки про те, що Черниш К.С. дав розпорядження про завантаження автомобіля, що не відповідав вимогам Стандарту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача були законні підстави для оголошення догани ОСОБА_1 за порушення нею функціональних обов’язків, передбачених стандартом підприємства, підстав для скасування наказу №351-К від 27.09.2010 року суд не вбачає.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.  

Таким чином, підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП є систематичне невиконання працівником трудових обов'язків. Легальне тлумачення систематичності дане в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9 „Про практику розгляду судами трудових спорів” який роз'яснив, що у випадках звільнення на підставах, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП, враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково, і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.

Наказом №531-К від 27.09.2010 року до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Вказане дисциплінарне стягнення на час звільнення ОСОБА_1 не погашене часом та не зняте до закінчення встановленого річного строку. Наказом №445-К від 18.11.2010 року позивачку звільнено на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до п.2.3.2 Стандарту підприємства системи управління якістю 7.5.5.-10-2008 „Зберігання та відвантаження готової  продукції”, комірник, що здає готову продукцію, наглядає за процесом завантаження транспортних засобів, керує діями вантажників, організовує відвантаження товару. Після закінчення процесу завантаження комірник пломбує двері транспортного засобу. Зазначені положення продубльовані в Робочій інструкції комірника дільниці постачання та відвантаження продукції, копію якого ОСОБА_1 отримала 18.10.2008 року (п.п.2.1, 2.5, 2.6) (а.с.57,58). Відповідальність за належне проведення відвантажувальних робіт несе комірник, матеріально відповідальний за експедицію, що відвантажує готову продукцію (п.7.6 Стандарту).  

Відповідно до зведеної видаткової накладної №8648 від 19.10.2010 року до ДП КК „Рошен” з ПАТ „Вінницька кондитерська фабрика” в автомобіль №АІ0105ХР на підставі накладної №660816 відвантажено продукцію вафлі „Штучка” (вершки), вафлі „Штучка” (смак банана), карамель „Маскарад”, печиво „До кави”, торт „Шоколадний замок” з лісовим горіхом, торт „Шоколадний замок” згущене молоко, цукерки „ТЕТ-А-ТЕТ”, цукерки „Ассоль”, це курки „Білочка”, цукерки „Мини штучка”, цукерки „Молодіжні”, цукерки „Південна ніч”, всього 4 497 місць. Зазначена продукція була доставлена до Складу Логістичний центр „Рошен” (Яготин)по товарно –транспортній накладній 12 ААА від 20.10.2010 року (а.с.54).

Відповідно до акту №288, 20.10.2010 року о 20.50 год. при прийомці товару в склад Логістичний центр „Рошен” (Яготин), по накладній №660816 від 19.10.2010 року зі складу на Вінницькій КФ автомобілем №АІ0655ВХ, при кількості місць товару згідно супровідним документам 4 530, фактично –4 620, виявлено надлишок товару, а саме „Вояж 2,9 кг” в кількості 90 місць (261 кг) (а.с.56).

ОСОБА_1 з приводу даного факту дала письмові пояснення, з яких вбачається, що вона бачила як вантажники погрузили до автомобіля лишню продукцію „Вояж 2,9 кг” в кількості 90 місць (а.с.52).

Таким чином, судом встановлено, що з вини ОСОБА_1, яка всупереч своїх функціональних обов’язків не проконтролювала процес відвантаження продукції, було відвантажено лишні 90 місць продукції „Вояж 2,9 кг” без відповідної накладної.

Твердження позивачки та її захисника про те, що зазначена продукція все одно в цей же день мала бути відправлена до Логістичного центу підтверджує факт безвідповідального ставлення позивачки до своїх функціональних обов’язків, та їх нерозуміння.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що у відповідача були законні підстави для звільнення ОСОБА_1 на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України, підстав для скасування наказу №445-К від 18.11.2010 року суд не вбачає.

На твердження позивачки та захисника про те, що зазначеними в наказах проступками ОСОБА_1, будь-якої шкоди відповідачу завдано не було, суд вважає необхідним вказати, що закон не вимагає, щоб такі порушення обов'язково призводили до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить, щоб був зафіксований сам факт порушення. Водночас наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку та виборі дисциплінарного стягнення. Повторне порушення дисципліни праці ОСОБА_1 свідчить про її небажання дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, стійке прагнення ігнорувати порядок на підприємстві. На думку суду відповідач виважено обрав заходи дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 за кожен вчинений проступок, із дотриманням вимог трудового законодавства, та з врахуванням того, що незважаючи не неповернення продукції, що була нею відвантажена до транспортного засобу, що не відповідав вимогам Стандарту підприємства, та виявлення факту лишку продукції, при її відсутності в товарних накладних, внаслідок таких дій ОСОБА_1 складається негативне враження про ділову репутацію ПАТ „Вінницька кондитерська фабрика”.

Необгрутованими є твердження позивачки та її представника про те, що під час застосування до позивачки дисциплінарних стягнень у вигляді догани та звільнення було порушено вимоги ст.149 КЗпП України. З матеріалів справи вбачається, що при застосуванні дисциплінарних стягнень в обох випадках директор зажадав від ОСОБА_1 пояснення, за кожне порушення застосоване лише одне дисциплінарне стягнення, стягнення були оголошені в наказах.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що у відповідача були законні підстави для звільнення позивачки за п. 3 ст. 40 КЗпП України, вони є обґрунтованими і підстав для скасування наказів про оголошення догани та про звільнення суд не вбачає.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивачки про стягнення на її користь моральної шкоди.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають віднесенню за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. п.3 ст. 40, 147, 149 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9 „Про практику розгляду судами трудових спорів”, ст.ст. 10, 11,60, 88 ,209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -                           

в и р і ш и в :

          В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Вінницька кондитерська фабрика”, третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди –відмовити.

          Судові витрати віднести за рахунок держави.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом десяти днів після проголошення рішення суду.

          Суддя: