2-323/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

01 лютого 2011 року                                                            м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді                                                   Лизенко І.В.,

при секретарі судового засідання                              Бандуровій В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що з 1999 року проживала з відповідачем однією сім’єю до жовтня 2009 року. З жовтня 2009 року фактичні шлюбні стосунки припинено. Від спільного життя мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком у свідоцтві про народження якого вказано відповідача. Син проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Потребує матеріальної допомоги на її утримання від відповідача до досягнення сином трирічного віку, однак відповідач добровільно матеріальну допомогу не надає, хоча має таку можливість. Просила суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі ј частини всіх видів його доходів щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному у позові, доповнивши, що не може вийти на роботу, бо дитина часто хворіє та майже не відвідує дитсадок. З відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, розірваному 15 січня 2007 року. Після розірвання шлюбу продовжували проживати однією сім’єю, перебували у фактичних шлюбних стосунках. Відповідач визнав батьківство щодо дитини, та на підставі спільної заяви він записаний батьком дитини. Відповідач надає добровільно допомогу на утримання дитини, але несистематично. Розміру допомоги не вистачає на утримання дитини та на її утримання.  

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, так як позивачка отримує аліменти на дитину у розмірі 1700 грн. на місяць та державну допомогу. Цих коштів достатньо на утримання дитини та на її утримання. Вона має можливість працювати та утримувати себе.  Він має на утриманні хвору матір, за якою потрібен постійний догляд, тому він оплачує послуги доглядальниці. Має на утриманні повнолітню доньку, яка продовжує навчання у Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Дідоренка на денній формі навчання. З матір’ю та донькою разом не проживає. Рішення суду про стягнення аліментів на час навчання доньки немає. Він визнаний інвалідом ІІ групи безстроково за захворюванням, пов’язаним з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на диспансерному обліку, потребує постійного лікування. Значні кошти витрачає на придбання ліків. Йому нараховано пенсію у розмірі 6800 грн. на місяць. За вирахуванням аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі ј частини від пенсії, його пенсія складає 5159,48 грн.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

У судовому засіданні встановлено, що від спільного життя сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у свідоцтві про народження якого батьком вказаний відповідач (а.с.3).

Відповідач матеріальну допомогу на утримання позивачки не надає, надає добровільно допомогу на утримання дитини, що ним визнано у судовому засіданні.

Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання позивачки, оскільки отримує пенсію у розмірі 5159,48 грн. на місяць з вирахуванням аліментів на утримання дитини. Всього нараховано пенсії за січень 2011 року –6887,61 грн.

Задовольняючи позов частково, суд виходить з наступного.

 Відповідно до ч.2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої —четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка —батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Суд не бере до уваги пояснення відповідача щодо можливості працювати та отримання позивачкою інших доходів, оскільки позивачка має право на отримання аліментів від нього незалежно від її матеріального становища.

Таким чином, наявні підстави для стягнення аліментів з відповідача на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

Разом з тим, враховуючи, що відповідач є інвалідом ІІ групи безстроково, перебуває на диспансерному обліку, постійно потребує лікування, у зв’язку з чим несе витрати, а також враховуючи, що рішенням Лисичанського міського суду від 01.02.2011 року з відповідача стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі ј частини всіх видів його доходів щомісячно, суд вважає обґрунтованим розмір аліментів на утримання дружини –у 1/8 частині всіх видів доходів відповідача щомісячно.

На підставі ст. 88 ЦПК України, оскільки рішення постановлено на користь позивачки, яку звільнено від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, з відповідача на  користь держави підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Від сплати судового збору відповідач звільнений як інвалід війни ІІ групи.

На підставі викладеного, ст. ст. 80, 84, 180-183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд, -

вирішив:

 Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Лисичанська Луганської області, інваліда ІІ групи, пенсіонера, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого у АДРЕСА_1, аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання у розмірі 1/8 частини всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 24 грудня 2010 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Лисичанська Луганської області, інваліда ІІ групи, пенсіонера, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого у АДРЕСА_1, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 коп.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні –протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги –після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

                                        Суддя: