КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2007 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Ніколаєвої В.М.,
суддів : Ніколової Б.Ю., Матковської Л.О., при секретарі: Коник О.М.,
з участю: позивача, його представника
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22а-100 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Старокостянтинівського районного суду від 18 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-2502 про визнання дій неправомірними і стягнення коштів .
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, вказував, що з 23 жовтня 1984 року проходив військову службу в Збройних Силах України , 25 жовтня 2005 року звільнений в запас у зв'язку із скороченням штатів. З травня 2003 року по день звільнення йому була виплачена надбавка за безперервну службу у розмірі 4190 грн. 39 коп. При цьому відповідачем не дотримано вимог законодавства. Вважає, що з врахуванням Указу Президента України „Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, МВС України, адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління Державної охорони України" від 5 травня 2003 року та затвердженої наказом Міністра оборони на його виконання "Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу" виплачувана йому надбавка мала б становити 11950 грн. 97 коп. Тому просив стягнути з в/ч А-2502 на його користь 7760 грн. 58 коп. заборгованості по виплаті зазначеної надбавки.
Головуючий у першій інстанції - Юзюк О.М. Справа № 22а-100
Доповідач - Ніколаєва В.М. Категорія № 39,42
2
В подальшому позивач доповнив позовні вимоги і просив визнати неправомірними дії військової частини А-2502 щодо виплати надбавки за безперервну службу у зменшеному розмірі та стягнути на його користь 7760 грн. 58 коп. заборгованості по її виплаті.
Постановою Старокостянтинівського районного суду від 18 жовтня 2006 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною, просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що відсутність коштів та бюджетних асигнувань не є підставою для виплати йому надбавки в меншому розмірі, ніж передбачено Указом Президента України № 389 від 5 травня 2003 року.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких мотивів.
Судом вірно з'ясовані фактичні обставини, його висновки узгоджуються з матеріалами справи, відповідають нормам чинного законодавства.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 23 жовтня 1984 року проходив військову службу в Збройних Силах України. Наказом № 37-пм командира повітряного командування "Захід" Повітряних Сил Збройних Сил України від 29 вересня 2005 року звільнений в запас за п. 63 підпунктом "г" (у зв'язку із скороченням штату) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України з правом носіння військової форми одягу. З 25 жовтня 2005 року його виключено із списків особового складу в/ч А-0269.
Відповідно до Указу Президента України № 389 від 5 травня 2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх Справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" Міністрові оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України, які мають високі результати у службовій діяльності, щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10 %, понад 10 років -до 30 % , понад 145 років - до 50 %, понад 20 років - до 70 %, понад 25 років - до 90 %. Статтею 2 цього Указу встановлено, що виплата таких надбавок здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України.
На виконання вказаного Указу Міністром оборони України виданий наказ № 149 від 26 травня 2003 року "Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу", згідно п. 2 якого встановлено, що розміри цієї надбавки щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України. Цей наказ як нормативно-правовий акт Міністра оборони України пройшов у Міністерстві юстиції України правову експертизу на відповідність чинному законодавству і зареєстрований 28 травня 2003 року за №411/7732.
Як вбачається з матеріалів справи, під час служби виплата зазначеної надбавки проводилась ОСОБА_1 на підставі відповідних розпоряджень
3
Міністра оборони України, якими передбачались її розміри, командування військової частини не мало повноважень самостійно визначати їх.
Враховуючи наведене, давши належну оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність вимог позивача і підставно відмовив йому в позові.
Доводи апеляційної скарги про незаконність розпоряджень Міністра оборони України щодо визначення розміру належної позивачеві щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України не підтверджені будь-якими доказами, а тому їх не можна визнати підставними.
Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду узгоджується з матеріалами справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 206,254 КАС України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Старокостянтинівського районного суду від 18 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.