№ 2 - 388-11                                                                                                                                     

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 лютого 2011 року

Мар’їнський районний суд Донецької області

в складі: головуючого Судді Ліпчанського С.М.,

при секретарі:  Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: РКП "Мар'їнське БТІ" про розділ майна подружжя ,-

В С Т А Н О В И В :

          Позивач ОСОБА_1 зверунался до суду з позовом, в якому просить суд визнати за нею та відповдіачем ОСОБА_2 право власності по 1\2 частині жилого будинку загальною площею 85,5 кв.м., в тому числі жилою площею 46,3 кв.м., з господарськими прибудовами: погреб "п-", 1\2 частина сараю "С-1", уборної "У-1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без виділу часток в натурі.

          ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 25 листопада 1995 року. Шлюб між ними було розірвано 06 березня 2008 року. Позивач зазначає, що на її утриманні знаходяться діти: ОСОБА_3, 26 червня 1996 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час шлюбу сторонами була придбана 1\2 частина жилого будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Красногорівською державною нотаріальною конторою 26 липня 2002 року, р-р № 1869.

          У добровільному порядку сторони не домовились про розділ спірного майна.

          Позивач ОСОБА_1 до суду з'явилася, у судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог, просила суд визнати за нею та відповдіачем ОСОБА_2 право власності по 1\2 частині жилого будинку загальною площею 85,5 кв.м., в тому числі жилою площею 46,3 кв.м., з господарськими прибудовами: погреб "п-", 1\2 частина сараю "С-1", уборної "У-1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без виділу часток в натурі.

          Відповідач ОСОБА_2 до суду з'явився. У судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог відповідача, зазначивши, що зазначений жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 був придбаний ним одним за власні кошти, посилаючись на договір купівлі-продажу, посвідченого Красногорівською державною нотаріальною конторою 26 липня 2002 року, р-р № 1869 та договір купівлі-продажу жилого будинку разом з земельною ділянкою серії АЕР № 329920 від 29 березня 2002 року. ОСОБА_2 зазначає, що грошові кошти на купівлю спірного будинку він отримав продавши будинок, який дістався йому за спадщиною, що підтверджується вищезазначеним договором від 29 березня 2002 року.

          Вислухавши пояснення, ивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню так як він обгрунтований та підтверджений доказами.

Відповідно до ст. 60 СКУ майно, яке подружжя придбало у шлюбі, належить дружині  й чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав через поважну причину (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Таким чином набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, тобто ні дружина, ні чоловік не зобов’язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, відповідно до зазначеної статті воно вважається таким, що належить подружжю. Вирішуючи спір між колишнім подружжям про майно, суд встановлює обсяг спільного майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства (жилий будинок загальною площею 85,5 кв.м., в тому числі жилою площею 46,3 кв.м., з господарськими прибудовами: погреб "п-", 1\2 частина сараю "С-1", уборної "У-1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1), з’ясовує джерело (у судовому засіданні встановлено з пояснень як позивача так і відповідача майно придбане за спільні грошові кошти), та час його придбання (26 липня 2002 року в період наявних офіційно зареєстрованих шлюбних відносин). З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, щодо належності спірного майна до об’єктів права спільної сумісної власності подружжя що підлягає поділу (ст.ст. 60, 69 СК України).

Визначаючи розмір ідеальних часток позивача та відповідача в праві власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 суд виходить з наступного. Так між вказаними особами частки у праві власності на спірне домоволодіння не визначались, спірне майно було придбана ними у спільну сумісну власність відповідно до вимог ст. 60 СК України, та Закону України «Про власність»в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин. Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Таким чином, визначаючи частку позивача та відповідача у спірному майні в порядку поділу майна, що є у спільній сумісній власності, необхідно виходити з рівності їх  часток, та дорівнюють по половині кожному.

На підставі викладеного, керуючись ст. 60, 69,70 СК України, ст. ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину жилого будинку загальною площею 85,5 кв.м., в тому числі жилою площею 46,3 кв.м., з господарськими прибудовами: погреб "п-", 1\2 частина сараю "С-1", уборної "У-1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без виділу часток в натурі.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1\2 частину жилого будинку загальною площею 85,5 кв.м., в тому числі жилою площею 46,3 кв.м., з господарськими прибудовами: погреб "п-", 1\2 частина сараю "С-1", уборної "У-1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без виділу часток в натурі.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                                              С.М. Ліпчанський