Справа  2-43/11  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

         14 січня 2011 року                   Староміський  районний суд  м. Вінниці

                                                            в складі: судді Шидловського О.В.,

при секретарі Шеванюк О.О.,

з участі представників позивача-відповідача Мазая В.М., Скляр С.І.,

відповідачки-позивачки ОСОБА_3,

відповідачки ОСОБА_4,

їх представника –адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Національного університету харчових технологій в особі Вінницького коледжу НУХТ до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення без надання іншого житла, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Національного університету харчових технологій в особі Вінницького коледжу НУХТ про  встановлення факту постійного проживання та реєстрацію в кімнаті, усунення перешкод в користуванні комунальними послугами, за позовом ОСОБА_3 до Національного університету харчових технологій в особі Вінницького коледжу НУХТ про визнання права на користування житловим приміщенням гуртожитку,

в с т а н о в и в:

        20.07.2010 р. національний університет харчових технологій в особі Вінницького коледжу НУХТ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення без надання іншого житла, мотивуючи вимоги тим, що згідно ст. 811 ЦК України 01.08.1998 р. та 01.04.1999 р. між Вінницьким політехнічним технікумом та ОСОБА_6 (колишнім чоловіком ОСОБА_3.) на термін до 01.04.1999 р. та 01.04.2000 р. відповідно до поданих заяв були укладені договори найму житла кімнат АДРЕСА_1. Згідно службової записки коменданта гуртожитку Гунько О.М., заяви та ордеру на вселення сім’ї ОСОБА_3 у кімнати АДРЕСА_1гуртожитку та договору найму займаного ними житла відповідачі не мають, тому вселення їх здійснене самоправно, а проживання на даній жилій площі протиправне. Враховуючи, що договори найму житла від 01.08.1998 р. та 01.04.1999 р. були укладені ОСОБА_6., а на даний час він там не проживає, фактично проживають ОСОБА_3. та ОСОБА_4, укладені договори найму кімнат АДРЕСА_1 ніякого відношення до ОСОБА_3, ОСОБА_4 не мають. Згідно акта обстеження стану гуртожитку, що по АДРЕСА_1, комісією виконкому Вінницької міської ради від 27.11.2003 р. даний гуртожиток визнаний непридатним для проживання, технічний стан основних конструкцій будинку гуртожитку, перегородок, перекриття та покриття незадовільний, окремих елементів перекриття –аварійний. Адміністрацію технікуму зобов’язано здійснити реконструкцію з капітальним ремонтом гуртожитку та вжити заходи щодо відселення його мешканців на час виконання робіт. Тому адміністрацією технікуму вживаються всі заходи щодо виселення мешканців гуртожитку, що по АДРЕСА_1. Відповідачі були письмово попереджені про необхідність звільнення спірних кімнат 04.03.2003 р. та 14.01.2010 р., однак у встановлені терміни житло не звільнили, вчинивши порушення щодо виконання зобов’язання у визначений наймодавцем строк. 28.12.2005 р. адміністрацією технікуму були проведені загальну збори наймачів житлових приміщень гуртожитку, доведений акт обстеження та вимоги щодо виселення. 15.09.2003 р. Міністерством освіти та науки України видано наказ №623 „Про припинення передачі в оренду житлових та санітарно – побутових приміщень гуртожитків”, яким зобов’язано керівників учбових закладів вжити заходів щодо недопущення порушень діючого законодавства щодо використання державного майна та використання приміщень гуртожитків тільки за призначенням. Рішенням від 31.10.2008 р. Міністерство освіти та науки України та листами повторно вимагає від керівників учбових закладів вжити заходів щодо недопущення порушень діючого законодавства щодо використання державного майна та використання приміщень гуртожитків тільки за призначенням. 02.04.2007 р. наказом Міністерства освіти та науки України припинена діяльність Вінницького політехнічного технікуму шляхом приєднання до Національного університету харчових технологій, якому передано всі права та обов’язки. Наказом Національного університету харчових технологій №76-К від 01.02.2008 р. у складі університету утворений Вінницький коледж НУХТ із збереженням окремих прав юридичної особи. Гуртожиток по АДРЕСА_1 відноситься до об’єктів права державної власності і знаходиться у повному господарському віданні Міністерства освіти та науки України, а в його особі в оперативному управлінні Національного університету харчових технологій та Вінницького коледжу НУХТ. Гуртожиток необхідний для заселення студентів Вінницького коледжу НУХТ, які вимушені винаймати житло у Вінниці. У відповідачів відсутня правова підстава (ордер) займання житлових приміщень в гуртожитку. Права Вінницького коледжу НУХТ порушені, відповідачі чинять йому перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю. Тому просили усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном Національного університету харчових технологій в особі Вінницького коледжу НУХТ шляхом виселення відповідачів зі всіма членами їх сім’ї з гуртожитку з кімнат АДРЕСА_1 без надання іншого житла (а.с. 3-4).

          03.08.2010 р. ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до Національного університету харчових технологій в особі Вінницького коледжу НУХТ про встановлення факту постійного проживання та реєстрацію в кімнаті, усунення перешкод в користуванні комунальними послугами, мотивуючи, що в 1992 р. вони заселилися в кімнати АДРЕСА_1з дозволу бувшої адміністрації, на що було видано ордер на заселення кімнат АДРЕСА_1. З 1992 р. і до цього часу вони оплачували квартплату, за всі комунальні послуги за користування вказаним житлом і претензій щодо цього ніколи не було. Вважає, що на законних підставах заселилися в гуртожиток і набули на нього права відповідно до Примірного Положення про гуртожитки та ЖК України. Про те, що Смикали на законних підставах заселилися в гуртожиток підтверджується договором найму жилого приміщення, починаючи з 1999 р., який до цього часу не визнаний недійсним, є пролонгованим та чинним по сьогоднішній день. У зв’язку з цими обставинами вважають, що на законних підставах проживають у кімнатах АДРЕСА_1і набули законного права користування ними. Крім того, з дозволу адміністрації технікуму вони за свій рахунок зробили майже капітальний ремонт, бо у кімнатах не було, фактично, нормальних ні вікон, ні дверей, текла стеля із-за незадовільного стану покриття даху, була в непридатному стані система опалення, каналізації, не було світла і це все вони зробили за свої кошти, на що витратили приблизно суму, еквівалентну 8 тис. доларів США. Адміністрація технікуму не допомагала матеріально, кошти на ремонти не давала. З 15.06.2010 р. у гуртожитку відключили водопостачання, світло, газопостачання. Це зроблено для примусового виселення мешканців гуртожитку. Документу про те, що будівля гуртожитку є аварійною, немає, кошти на капітальний ремонт не виділені, у гуртожитку проживають сім’ї викладачів технікуму, їх не виселяють, вони навіть приватизували свої кімнати, кожного року у гуртожиток поселяють студентів навчального закладу, тому, вважають, що немає підстав і для їх виселення. Смикали зауважують, що іншого житла не мають, придбати житло не мають матеріальної спроможності, що і спонукало їх звернутись до суду з даним позовом. Згоди на реєстрацію у гуртожитку адміністрація технікуму не надає (а.с. 23-24).

          Ухвалою Староміського райсуду м. Вінниці від 07.10.2010 р. (а.с. 88) об’єднано в одне провадження позов ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_9 (дочки відповідачки ОСОБА_4) до Національного університету харчових технологій в особі Вінницького коледжу НУХТ про визнання права на користування житловим приміщенням гуртожитку з позовами, що у цивільній справі № 2-1298/10. У своєму позові ОСОБА_3 зазначає, що з дозволу бувшої адміністрації гуртожитку та по клопотанню начальника установи ІВ 301/176 м. Вінниці, де працював її колишній чоловік ОСОБА_6., в 1992 р. вона, чоловік, їх діти –дочкаОСОБА_4 1981 р.н. та син ОСОБА_11, 1990 р.н. заселилися в гуртожиток політехнікума в кімнати АДРЕСА_1 Позивачка зазначає, що їм було видано ордер на заселення в кімнат № АДРЕСА_1. Діти виросли, чоловік ОСОБА_3 пішов до другої жінки, з нею разом не проживає. Син вчиться на стаціонарі в Харківському університеті, дочка розлучилася з чоловіком, їздить на заробітки, тому вона піклується і виховує онуку ОСОБА_9, 2005 р.н., яка проживає разом з нею у сказаних кімнатах. З 1992 р. вони оплачували і оплачують всі комунальні платежі за користування вказаними приміщеннями і ніяких претензій до них до цього часу не було. З ними укладалися договори найму житлового приміщення, починаючи з 1999 р., які до цього часу не визнані недійсними, є пролонгованими та чинними на сьогоднішній день. У зв’язку із цими обставинами, вважають, що вони на законних підставах проживають у зазначених кімнатах і набули законного права користування ними. Вони не мають іншого житла,  неповнолітня онука також, її батько не цікавиться нею, не сплачує аліментів, тому її право повинно бути захищено, оскільки придбати інше житло вони не  спроможні ( а.с. 50-51).

          В судовому засіданні представники позивача-відповідача первинні позовні вимоги підтримали за обставин, викладених в позовній заяві. Просили позов про виселення сім’ї ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити. Позовні вимоги ОСОБА_3 не визнали, заперечили щодо їх задоволення, зауваживши, що вселення її сім’ї було здійснено самоправно.

В судовому засіданні відповідачка-позивачка ОСОБА_3, діюча в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини, та її представник –адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали, мотивуючи тим, що кімнати АДРЕСА_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1 сім’єю ОСОБА_3 зайнято не самовільно, а на підставі клопотання установи, де працював її колишній чоловік та ордерів, які їм на руки не надавали, зі згоди адміністрації Вінницького політехнічного технікуму. Оскільки проживати у кімнатах було неможливо, вони робили ремонти, в які вклали значні кошти. Наголосила, що іншого житла її родина не має, придбати житло не спроможні. Просила в позові про виселення відмовити. Свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, відповідно до письмово викладеного, просила їх задоволити.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4 позов про виселення не визнала, зауважила, що поселилася з батьками в спірні кімнати на законних підставах. Наголосила, що її шлюб з ОСОБА_12 розірвано, їх дочка ОСОБА_9 2005 р.н. проживає фактично з бабусею –ОСОБА_3, оскільки сама відповідачка їздить на заробітки, щоб заробити їм на життя. Іншого житла вони не мають, придбати інше житло не спроможні.

В судовому засіданні представник третьої особи - служби у справах дітей ВМР Марценюк Л.Є. позов про виселення не визнала, наголосила про право неповнолітньої дитини на житло, заперечила проти задоволення позову про виселення.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона з 2004 р. працює комендантом гуртожитку, що по АДРЕСА_1. Відповідачки у справі вже проживали у гуртожитку до того, як свідок стала до роботи. Вона складала доповідну про те, що відповідачки проживаються у кімнатахАДРЕСА_1 не маючи ні заяви на договору найму житлового приміщення у цих кімнатах, ордер також відсутній.

Суд, вислухавши пояснення представників технікуму, відповідачки-позивачки ОСОБА_3, її представника, відповідачки ОСОБА_4, представника служби у справах дітей ВМР, свідка, дослідивши та оцінивши матеріали справи, дійшов висновку, що первинний позов про виселення підлягає задоволенню, а в задоволенні вимог ОСОБА_4 слід відмовити.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що гуртожиток по АДРЕСА_1 відноситься до об’єктів права державної власності і знаходиться у повному господарському віданні Міністерства освіти та науки України, а в його особі в оперативному управлінні Національного університету харчових технологій та Вінницького коледжу НУХТ.

02.04.2007 року наказом Міністерства освіти та науки України припинена діяльність Вінницького політехнічного технікуму шляхом приєднання до Національного університету харчових технологій, якому передано всі права та обов’язки. Наказом Національного університету харчових технологій №76-К від 01.02.2008 року у складі університету утворений Вінницький коледж НУХТ із збереженням окремих прав юридичної особи.

01.08.1998 р., 01.04.1999 року на підставі заяв ОСОБА_6. (а.с. 5, 7) між Вінницьким політехнічним технікумом (в даний час Вінницький коледж НУХТ) та ОСОБА_6. (склад сім’ї якого –4 чол.) укладались договори найму житлового приміщення кімнатАДРЕСА_1 (а.с. 6, 8), згідно яких Вінницький політехнічний технікум передав у користування ОСОБА_6 та членам його сім’ї складом з 4-х осіб, кімнати АДРЕСА_1в зазначеному гуртожитку. Строк дії договору найму від 01.04.1999 р. - до 01.04.2000 р. Згідно договору найму житлаОСОБА_6. взяв на себе зобов’язання своєчасно вносити плату за користування житлом та комунальні послуги, не здійснювати перебудову та перепланування приміщення, що здається в найом. (п.7.1 –договору). Після закінчення терміну дії даного договору, наймач повинен передати наймадовцеві приміщення, що здавалось в найом (п.8.1.)

Згідно доповідної коменданта гуртожитку Гунько О.М. від 20.04.2010 р. (а.с. 9) встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, 1961 р.н. та її дочка ОСОБА_4, 1981 р.н. проживають у двох кімнатах АДРЕСА_1 вказаного гуртожитку не маючи ні заяви, ні договору найму житлового приміщення на подальше проживання в цих кімнатах, ордер також відсутній.

Строк дії договору найму закінчився 01.04.2000 р. Спільного рішення адміністрації Вінницького коледжу НУХТ та відповідного профспілкового комітету на вселення ОСОБА_6та членів його сім’ї в дві кімнатиАДРЕСА_1гуртожитку не було. Ордер на вселення на спірну житлову площу відповідачам не видавався. Станом на день вселення відповідачі не перебували в трудових відносинах з Вінницьким політехнічним технікумом та не перебувають в даний час у трудових відносинах з Вінницьким коледжем НУХТ. Добровільно звільнити займану житлову площу відповідачі відмовляються.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована в АДРЕСА_2з 05.11.1990 р. (зворот а.с. 63), з 07.06.1981 р. перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 (а.с. 64). Подружжя ОСОБА_6 є батьками відповідачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка є матір’ю ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 67). Копіями квитанцій (а.с. 52-53) підтверджено оплату ОСОБА_6 за комунальні та інші платежі Вінницькому коледжу НУХТ.

Згідно акту обстеження стану гуртожитку Вінницького коледжу НУХТ, комісією виконкому Вінницької міської ради від 27.11.2003 р. гуртожиток по АДРЕСА_1 визнаний непридатним для проживання, технічний стан основних конструкцій будинку гуртожитку, перегородок, перекриттів та покриття –незадовільний, окремих перекриттів - аварійний. Зобов’язано адміністрацію коледжу здійснити реконструкцію з капітальним ремонтом гуртожитку та вжити заходів щодо відселення його мешканців на час виконання робіт.

Адміністрацією коледжу вживаються заходи по відселенню громадян з кімнат гуртожитку шляхом письмового попередження про необхідність звільнення кімнат гуртожитку. Відповідачам було зроблено неодноразово письмове попередження про необхідність звільнення ними кімнат гуртожитку. Однак, в установлений термін відповідачі спірні кімнати не звільнили.

Відповідно до ст.ст. 127,128,129 ЖК України, Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208 з подальшими змінами та доповненнями, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети жилі будинки. Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Відповідно п.17 цього положення, громадяни, які проживають у гуртожитку зобов’язані своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги. Згідно п.44 Положення про гуртожитки, громадян, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.   

Таким чином, вселення відповідачів в житлове приміщення гуртожитку по вул. Привокзальній,48 в м. Вінниці проведено без відповідних правових підстав, оскільки відсутній ордер на вселення в гуртожиток. А тому їх проживання в гуртожитку є незаконним. Відповідачі відмовляються звільнити займане ними житлове приміщення в гуртожитку –дві житлові кімнати № 74, 75, що перешкоджає позивачу на свій розсуд здійснювати право власності щодо свого майна. В трудових відносинах відповідачі з Вінницьким коледжем НУКХТ не перебували і не перебувають, тому підстав для її виселення з наданням іншого житла, встановлення факту постійного проживання та реєстрацію в кімнаті, усунення перешкод в користуванні комунальними послугами, визнання за ними права на користування житловим приміщенням гуртожитку суд не вбачає.  

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За таких обставин, права Вінницького коледжу Національного університету харчових технологій порушені, а тому підлягають судовому захисту шляхом усунення перешкод в користуванні та розпорядженні Вінницьким коледжем НУХТ майном. ОСОБА_3, ОСОБА_4 зі всіма членами їх сім’ї слід виселити з кімнат АДРЕСА_1 без надання іншого житла, а в задоволенні вимог ОСОБА_3 слід відмовити.

Суд розглядав справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Судові витрати по оплаті судового збору в сумі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 37 грн. слід стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь позивача-відповідача відповідно до ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись Примірним положенням про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208 з подальшими змінами та доповненнями, ст.ст.127,128,129,130 ЖК України, ст.319,387,391 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 76, 88, 169, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов Національного університету харчових технологій в особі Вінницького коледжу НУХТ задовольнити.

Усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном Національного університету харчових технологій в особі Вінницького коледжу НУХТ шляхом виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4 зі всіма членами їх сім’ї з кімнат АДРЕСА_1без надання іншого житлового приміщення.

В задоволенні позовів ОСОБА_3 до Національного університету харчових технологій в особі Вінницького коледжу НУХТ про  встановлення факту постійного проживання та реєстрацію в кімнаті, усунення перешкод в користуванні комунальними послугами, про визнання права на користування житловим приміщенням гуртожитку - відмовити

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Національного університету харчових технологій в особі Вінницького коледжу НУХТ судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Староміський райсуд м. Вінниці до апеляційного суду Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Повний текст рішення суду виготовлено 17.01.2011 р.

          Суддя: