Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 лютого 2011 року                                                                                            м. Рівне

                Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                                         Головуючого судді -  Оніпко О.В.

                                             Суддів  -    Григоренка М.П., Ковалевича С.П.

                                             При секретарі  - Омельчук А.М.

                                          З участю представників - адвокатів

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 8 грудня 2010 р. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про  зміну розміру аліментів  та стягнення відсотків з доходу.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з"явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги,   колегія суддів , -

                                               в с т а н о в и л а :  

          Рішенням Рівненського міського суду від 8 грудня 2010 р. задоволено частково позов ОСОБА_2 :  стягнуто з відповідача на її користь 1/ 12 частину доходу, отриманого останнім за продаж земельної ділянки , в розмірі 4 166 грн. та 1/ 12 частину доходу відповідача від отриманих ним відсотків по депозиту в банку в розмірі 80 грн. В решті в позові відмовлено.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідач вважає його незаконним в частині  стягнення з нього на користь позивачки  1/ 12 частки доходу, отриманого ним від продажу земельної ділянки , оскільки згідно з переліком доходів , з яких повинні утримуватися аліменти, доходи від продажу власником –платником аліментів належної йому нерухомості –не передбачені. Просить рішення скасувати.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування рішення місцевого суду з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.  

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за рішеннями  Рівненського міського суду, починаючи з 1997р. сплачує на користь позивачки аліменти, розмір яких   на даний час  становить 1/ 12 частику від доходу відповідача.

Рішення в частині задоволення позову ОСОБА_2 щодо  стягнення  з відповідача на її користь аліментів у розмірі  1/12 частки від вартості проданої ним земельної ділянки в сумі 4 166 грн.  суперечить вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1  на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯД № 271185 від 21.08.2007 р. належала земельна ділянка, розташована на території Городищенської сільської ради Рівненського району, площею 0, 11 га, з цільовим призначенням –будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

На підставі договору купівлі-продажу від 15.10.2007 р.  ОСОБА_1 продав  вказану ділянку ОСОБА_3 за 50 000 грн. ( а.с. 8).

 Пунктом  1 постанови  Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. за № 146  „Про перелік видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб”  встановлено перелік усіх видів заробітку і додаткової винагороди, як за основною роботою, так і за  сумісництвом, з  яких провадиться утримання аліментів з працівників; утримання аліментів з одноразової допомоги; допомоги по державному соціальному страхуванню, доплат до цієї допомоги; допомоги по безробіттю; одержуваної пенсії, стипендій; доходів підприємницької діяльності, селянських ( фермерських господарств, кооперативів, об”єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства ;  плати , отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки ( паю); та інших видів заробітку.

З наведеного вбачається, що  доходи , отримані платником аліментів від продажу належної йому на праві власності земельної ділянки у даному переліку відсутні і не відносяться до видів заробітку ( доходу), з яких утримаються аліменти.

У зв”язку з наведеним, суд 1-ї інстанції безпідставно задовольнив  позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення на її користь з відповідача 1/12 частку вартості земельної ділянки, проданої відповідачем у 2007 р. за 50 000 грн.

Оскільки рішення місцевого суду в цій частині суперечить вимогам діючого законодавства, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в справі про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Керуючись ст . ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, ст. ст. 75, 76 СК України, п. 1 постанови  Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. за № 146  „ Про перелік видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб”  , колегія суддів, -

                                     в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від  8 грудня 2010 р. –в частині стягнення з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/ 12 частки доходу, отриманого  ним від продажу земельної ділянки  в сумі 4 166 грн. –скасувати, ОСОБА_2 в позові до ОСОБА_1  в цій частині відмовити.   

В решті рішення залишити без зміни.

Стягнути  з ОСОБА_1  витрати з ІТЗ розгляду цивільних справ в розмірі 120 грн. які підлягали сплаті при подачі ним апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий                                                  Судді