У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді: Ковальчук Н.М.
суддів: Буцяка З.І., Мельника Ю.М.
при секретарі: Сеньків Т.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»як правонаступника ВАТ «Універсал Банк»в особі Рівненського відділення № 1 на рішення Рівненського міського суду від 01 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»в особі Рівненського відділення № 1 про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за договором про надання кредитних послуг.
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 01 грудня 2010 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк»про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за договором про надання кредитних послуг задоволено.
Визнано неправомірними дії ПАТ «Універсал Банк»щодо підвищення відсоткової ставки за додатковими угодами № BL3096/ BL3225-К до генерального договору від 26 березня 2008 року № BL 3096 більше за 11,5% річних та BL 3096/ BL 3096-К+ до генерального договору від 26 березня 2008 року № BL 3096 більше за 14% річних.
Зобов’язано ПАТ «Універсал Банк»як правонаступника ВАТ «Універсал Банк»в особі Рівненського відділення № 1 здійснити коригуючі опарації щодо зниження відсотків за користування кредитом по вищевказаних угодах до генерального договору від 26 березня 2008 року № BL 3096, починаючи з серпня 2008 року та направити переплачені за кредитним договором кошти на погашення основного тіла кредиту.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 3846,61 грн. судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. Вважає його незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права. Стверджує, що зміна відсоткової ставки допускається у разі, якщо вона передбачена договором або законом. В даному випадку п. 5.1 генерального договору про надання кредитних послуг № BL 3096 від 26.03.2008р. передбачено право банку збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку. Позичальником така умова погоджена, оскільки підписуючи кредитний договір, він дав свою згоду на відповідні умови.
Банком було також дотримано процедури зміни відсоткової ставки, передбаченої п. 5.2 договору, та направлено позивачу повідомлення протягом 7 календарних днів з дати вступу в дію зміненої відсоткової ставки. Факт неотримання позивачем повідомлень про підвищення процентної ставки неможливо вважати порушенням умов кредитного договору, оскільки повідомлення направлялися на адресу, вказану в генеральному договорі, а про зміну адреси Банк не повідомлявся. Крім того, позивач не вчиняв жодних дій, які б свідчили про його заперечення проти підвищення відсоткової ставки, а отже, він погодився на нові умови договору. Апелянт також вказує, що сума стягнутих на користь
позивача витрат на правову допомогу є завищеною, документально не підвердженою, і як наслідок стягнуто неправомірно. Просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
_____________________________________________________________________________
Справа № 22-250/2011р. Головуючий у І інстанції –Музичук Н.Ю.
Доповідач –Ковальчук Н.М.
Згідно ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За правилами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2008р. сторонами було укладено генеральний договір № BL 3096 про надання кредитних послуг, а також додаткові угоди до генерального договору: № BL3096/ BL3225-К від 26.03. 2008 року, згідно якої позивач отримав на споживчі потреби 26112,62 доларів США з відсотковою ставкою 11,5 % річних та BL 3096/ BL 3096-К+ від 26.03.2008 року, згідно якої позивачу була відкрита кредитна лінія на 60000 доларів США з виплатою14% річних. Кінцевим терміном погашення кредитів є 01 березня 2028 року.
Пунктом 5.1 генерального договору передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом при зміні кон’юктури ринку грошових ресурсів в Україні. Відповідно до п.5.2 генерального договору, про зміну відсоткової ставки банк повинен повідомити позичальника письмово шляхом напрвлення йому рекомендованого листа поштою.
Матеріали свідчать, що підвищення відсоткової ставки за генеральним договором відбулося без повідомлення позивача. Посилання апелянта на те, що банком двічі надсилалися відповідні повідомлення рекомендованим листом, не заслуговують на увагу суду, оскільки відповідних доказів не було надано до суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.303 ЦПК, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлене поважними причинами. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що копії рекомендованих листів про надіслання позивачу повідомлень про збільшення відсоткової ставки не були ним надані до суду першої інстанції вчасно в зв’язку з тим, що кредитна справа знаходилася в центральному офісі Банку в м.Києві, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу суду і не є підставою для дослідження нових доказів у суді апеляційної інстанції.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що зміна відсоткової ставки відбулася в односторонньому порядку, без повідомлення позичальника, що в свою чергу зумовило порушення Банком умов генерального договору, є обгрунтованим, і апеляційний суд з ним погоджується.
Що стосується посилань апелянта на неправомірність покладення витрат на правовову допомогу в сумі 3846,61 грн. на відповідача, то вони спростовуються матеріалами справи, зокрема договором про надання правової допомоги (а.с. 72) з відповідною квитанцією та квитанціями про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1) і про оплату судового збору (а.с.66).
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»як правонаступника ВАТ «Універсал Банк»в особі Рівненського відділення № 1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 01 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: підпис Ковальчук Н.М.
Судді: підпис Буцяк З.І.
підпис Мельник Ю.М.
Згідно:суддя-доповідач Ковальчук Н.М.