Справа №2-а-137/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

07 лютого 2011 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Гордійчук І.О. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі про поновлення пропущеного строку та стягнення щомісячної допомоги "Дітям війни"

ВСТАНОВИЛА :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі та просить визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України Дубровицького району щодо нездійснення перерахунку та невиплати їй в повному обсязі  щомісячної державної соціальної допомоги - надбавки до пенсії, встановленої ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни"   у розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року включно.

Крім того, просить зобов"язати Управління Пенсійного фонду в Дубровицькому районі Рівненської області нарахувати і виплатити недоплачену їй  як дитині війни щомісячну  державну соціальну допомогу - надбавку до пенсії за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року включно, відповідно до ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни"  

В запереченні на адміністративний позов, яке надійшло до суду  03 лютого 2011 року, відповідач просить відмовити позивачці в задоволені позовних вимог, оскільки її  вимоги   суперечать нормам чинного законодавства. Ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що дітям війни пенсії  або щомісячне довічне утримання, або соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України є неконституційними положення, що призупиняли дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

Разом з тим рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавства акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося.  Конституційним Судом України в 2009, 2010 році не розглядалися питання про невідповідність Конституції України положень, що призупиняли дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Внаслідок чого порядок обчислення пенсій та/або підвищень до них, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залишився нерегульованим.

Відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»Управління ПФУ здійснює нарахування та виплату особам, які мають статус дітей війни, щомісячну надбавку до пенсії, яка є меншою, а ніж передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".     

Також відповідач в запереченні посилається на ст.99 КАС України, яка передбачає  шестимісячний строк звернення до суду  з даним позовом.   

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Встановлено, що  позивачка по справі відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни, що підтверджується посвідченням та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI внесені зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", і текст статті було викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", якими було обмежено право на державну соціальну допомогу дітям війни.

Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України.   Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 р.     

У 2010 році дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, і тому застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки Закон України “Про соціальний захист дітей війни” має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.

З матеріалів справи та письмового заперечення відповідача вбачається, що Управління  пенсійного Фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області, перерахунку пенсій  позивачці, в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у  2010 році  не здійснювало.

В запереченні відповідача вбачається, що щомісячно позивачці, як дитині війни, підвищення до пенсії виплачувалось з 01 січня 2010 року  по теперішній час в розмірі меншому, а ніж передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Доводи відповідача про відсутність коштів для соціальних виплат у відповідності до ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” до уваги судом не приймаються.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку нарахування та виплати  надбавки до пенсії як дітям  війни у розмірі, встановленому ст.6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” є незаконними в межах строку позовної давності, визначеної  ч.2 ст. 99  КАС України.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивачки  в межах строку позовної давності, починаючи  з 28 червня 2010 року .

На думку суду є зайвим обмеження строком перерахування та виплати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  при умові посилання на ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування», оскільки внесення змін у вказані закони  слугуватиме підставою для зміни розміру нарахувань і виплат означеного підвищення до пенсії.

Керуючись ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, ст.ст. 99, 159, 183-2 КАС України, суддя -      

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.  

Визнати  протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі щодо не нарахування і невиплати позивачці –ОСОБА_1 підвищення до пенсії з 28 червня 2010 року та зобов’язати відповідача нараховувати і виплачувати позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.

Апеляційна скарга на постанову  подається до адміністративного суду апеляційної  інстанції через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня  отримання постанови, з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції .

          Суддя: