Справа №1-63/11р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Рудніцького В.А.,

при секретарі –Сухіні Н.В.,

за участю  прокурора –Давиденка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в смт.Комінтернівське справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Глибоке Татарбунарського району Одеської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого по найму,  мешканця АДРЕСА_1, раніше  не судимого,

у скоєнні  злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2010 року біля 01 години ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, маючи намір на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу з території, прилягаючої до садової ділянки №НОМЕР_2, розташованої по вул. Бузковій садівничого масиву «Сатурн»в с. Кошари Комінтернівського району Одеської області, незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 та знаходиться у користуванні за дорученням у ОСОБА_3 Того ж дня близько 01 години 30 хвилини ОСОБА_1, не впоравшись з керуванням викраденим автомобілем, скоїв наїзд на електроопору, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у скоєнні злочину в об’ємі пред’явленого обвинувачення та пояснив, що 08 червня 2010 року його знайомий ОСОБА_4 запропонував йому поїхати на відпочинок на дачу його батьків, на що він погодився. В той же день біля 16 години ОСОБА_4 заїхав за ним на автомобілі марки «ІЖ-412»та разом вони поїхали на дачу батьків ОСОБА_4, розташовану в садівничому масиві «Сатурн»с. Кошари Комінтернівського району Одеської області. Через деякий час до них приїхали їх знайомі дівчата ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з якими в ході відпочинку вони вживали алкогольні напої. Після того, як ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішли спати, 10 червня 2010 року біля 01 години він вирішив покататися на автомобілі ОСОБА_3 Впевнившись що всі сплять, він сів в автомобіль ОСОБА_3, завів його та поїхав вулицями садового масиву. Під час керування автомобіля по одній з вулиць масиву, він не впорався з керуванням та в’їхав в електроопору. Після зіткнення з електроопорою він вийшов з автомобіля, оглянув пошкодження та вирішив повернутися на дачу та лягти спати, залишивши автомобіль на місці ДТП. Вранці його розбудив ОСОБА_3 та розповів, що його автомобіль угнали, на що він сказав, що нічого про це знає. Коли приїхали працівники міліції він зізнався у скоєнні злочину та показав їм, де він залишив розбитий автомобіль. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з нього матеріальних збитків в розмірі 1600грн. та моральної шкоди в розмірі 1500грн. він визнає в повному обсязі та частково відшкодував завдану шкоду у розмірі 1200грн.           

         У вчиненні злочину щиро розкаявся.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив суду, що 08 червня 2010 року він запропонував своєму знайомому ОСОБА_1 поїхати на відпочинок на дачу його батьків, на що той погодився. В той же день біля 16 години він заїхав за ОСОБА_1 на автомобілі марки «ІЖ-412»та разом вони поїхали на дачу його батьків, розташовану в садівничому масиві «Сатурн»с. Кошари Комінтернівського району Одеської області. Через деякий час до них приїхали їх знайомі дівчата ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з якими в ході відпочинку вони вживали алкогольні напої. 09 червня 2010 року біля 22 години він пішов спати, а коли вранці прокинувся, то побачив, що його автомобіль зник. Він розбудив ОСОБА_1 та запитав його про автомобіль, однак той відповів, що нічого про зникнення автомобіля не знає. Через деякий час він визвав працівників міліції, яким ОСОБА_1 розповів про викрадення автомобілю та показав їм, де він його залишив. В результаті скоєного злочину йому завдано матеріальні збитки у розмірі 1600грн., з яких 1200грн. ОСОБА_1 йому відшкодував, та моральну шкоду яку він оцінює в 1500грн., які він просить стягнути з підсудного.

Враховуючи те, що підсудний не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.          

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

         Відповідно до статті 12 КК України вчинений ОСОБА_1 злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.

         При призначенні покарання суд враховує особу підсудного та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.  

 Підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий, згідно характеристики з місця проживання характеризується посередньо.

 Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудного, є щире розкаяння у вчиненні злочину.

 Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, є скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння.

          Крім того, суд враховує, що підсудний ОСОБА_1 частково відшкодував шкоду, завдану ним в результаті скоєння злочину.

          З урахуванням викладеного, тяжкості вчиненого злочину та особи підсудного, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без його ізоляції від суспільства з призначенням покарання з випробовуванням.

Речові докази –автомобіль НОМЕР_1 –повернуто потерпілому ОСОБА_3

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальних збитків у розмірі 1600грн. та моральної шкоди у розмірі 1500грн., підлягає задоволенню в повному обсязі, так як матеріальні збитки та моральна шкода були завдані потерпілому в результаті злочинних дій підсудного, однак з урахуванням часткового відшкодування завданих матеріальних збитків, суд вважає за необхідне стягнути з підсудного 400грн. у рахунок відшкодування завданих матеріальних збитків та 1500 грн. у рахунок відшкодування компенсації за завдану моральну шкоду.

Судові витрати по справі у розмірі 486,77грн. підлягають стягненню з підсудного в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання, якщо він на протязі однорічного іспитового строку не скоїть нового злочину.

Згідно ст.76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1  періодично з’являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили –змінити з утримання під вартою в ОСІ №21 м. Одеси на підписку про невиїзд з місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 400 грн. у рахунок відшкодування завданих матеріальних збитків та 1500грн. у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, а всього 1900грн.

Речові докази - автомобіль НОМЕР_1 –вважати повернутим потерпілому ОСОБА_3

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 486,77грн.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Одеської області в 15-дений термін з дня його проголошення.

Суддя:/підпис/

ВІРНО:

Суддя: