Судове рішення #13404673

Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22-ц-349/11                   Головуючий у суді І-ї інстанції  Охременко В.А.

Категорія 25                                     Доповідач Сукач  Т. О.   

РІШЕННЯ

Іменем України

2 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

                                            головуючого       –  Бубличенко В.П.

                                            суддів                       Сукач Т.О.

                                                                              Фомічова С.Є.

                                            при секретарі           Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за   позовом ОСОБА_3 до Новоукраїнського відділення НАСК «Оранта»про стягнення страхових сум, за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товаристваНаціональна страхова компанія «Оранта»на заочне рішення  Новоукраїнського районного суду  Кіровоградської області від  20 жовтня 2010 року і

в с т а н о в и л а :

          В березні 2010 року ОСОБА_3 звернулась з позовом  до Новоукраїнського відділення НАСК «Оранта»про стягнення страхових сум. В обґрунтування вимог зазначала, що 22 січня 1991 року вона з відповідачем уклала два договори страхування, за умовами яких протягом 30 днів після настання страхового випадку відповідач виплачує страхову суму в розмірі  1 200 грн. по кожному із договорів. ІНФОРМАЦІЯ_1 року від нещасного випадку загину її син ОСОБА_4.

          В червня 2009 року вона звернулася із заявою про виплату страхового відшкодування. В задоволенні заяви було відмовлено через відсутність у відповідача коштів.

          Порушенням відповідачем її прав на своєчасне отримання страхового відшкодування, завдало моральної шкоди, яку вона визначила в сумі 1 600 грн.

          Посилаючись на зазначені обставини та ст. 1167 ЦК України просила задовольнити її вимоги.

          В квітні 2010 року позивачка подала до суду клопотання, в якому на підставі ст.ст.526,625 ЦК України  просила стягнути  з відповідача: суму боргу - 2 000 грн., а також 1 038 грн. –сума  інфляції та 3% річних – 168,70 грн., а всього 3 227,70 грн.

          Повторним заочним рішенням   Новоукраїнського районного суду  Кіровоградської області від  20 жовтня 2010 року позов задоволено. З відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»на користь позивачки стягнуто: 2 000 грн. - суму боргу за договором страхування згідно страхових свідоцтв серії 00009 №106289 від 22 січня 1991 року та серії Ж №451526 від 22 січня 1991 року, з урахуванням індексу інфляції і 3 % річних  - всього 3 227,70 грн. та судові витрати в сумі 171 грн.

          В апеляційній скарзі ВАТ НАСК «Оранта»ставить питання про скасування рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і просить ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні її вимог. Зокрема вказує на те, що Новоукраїнське районне відділення КОД ВАТ НАСК «Оранта»не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем в даній справі.  Крім того, рішення суду ухвалене в супереч положенням Закону України від 21.11.1996 року «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян».

          Сторони в судове засідання не з’явилися про час і місце розгляду справи повідомлені в порядку визначеному ст.76 ЦПК України.

          Від ОСОБА_3 до апеляційного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких вона зазначає, що рішення суду, на її думку, є законним і обґрунтованим.

          Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши  законність і обґрунтованість доводів апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.          

          Із матеріалів справи вбачається, що 22 січня 1991 року ОСОБА_3 уклала в інспекції державного страхування по місту Новоукраїнка Кіровоградської області два договори страхування  серія 00009 № 106289  та серія Ж № 451526 на користь свого сина ОСОБА_4, 1984 року народження, за умовами яких він  має право після 31 грудня 2001 року одержати від Держстраху страхову суму в розмірі 1000 крб. по кожному договору. Умовою отримання страхової виплати  по першому договору є  реєстрація шлюбу або досягнення 25-річного віку особою, на користь якої укладено договір, а за умовами другого договору – повна  сплата страхових внесків за весь строк страхування (а.с.7).

          За часів Радянського Союзу в Україні при Міністерстві  фінансів України діяло Головне управління державного страхування України. Після розпаду СРСР у 1991 році, згідно з постановою Кабінету міністрів України від 16 жовтня 1991 року № 272, в Україні було створено Українську державну страхову комерційну організацію (Укрдержстрах). А відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1993 року № 709 - Національну акціонерну страхову компанію «Оранта», яка є правонаступником щодо майнових прав та зобов’язань перед страхувальниками колишнього Укрдержстраху.

          Статтею 28 ЦПК України передбачено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

          Відповідно до Положення про Новоукраїнське відділення Кіровоградської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»- це  відділення не є юридичною особою (а.с.30), а тому не може бути відповідачем.

          В матеріалах справи відомостей про залучення судом до участі у справі належного відповідача -  юридичну особу, а саме: ВАТ НАСК «Оранта»–немає.

За таких обставин рішення суду про стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» на користь позивачки 3 227,70 грн. проіндексованої страхової суми  і 171 грн. - судових витрат не можна визнати законним і обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню.

          Крім того, задовольняючи позов суд виходив з доведеності позивачкою своїх вимог та того, що на дані правовідносини поширюється дія ст. ст. 526,625,979 ЦК України.

          Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набуття ним чинності, а саме після 1 січня 2004 року.

          Із матеріалів справи вбачається, що договір страхування було укладено 22 січня 1991 року  на строк до 31 грудня 2001 року, тобто під час дії   ЦК УРСР, тому посилання суду як на підставу для задоволення позову на норми ЦК України не можна визнати правильним.

          Порядок  проведення індосації грошових заощаджень громадян України, в тому числі і заощаджень вкладених в установи колишнього Укрдержстраху, регулюються Указом Президента України від 24.11.1994 року № 698/94  та Законом України «Про відновлення заощаджень громадян України»від 21.11.1996 року № 537/96 ВР, з наступними змінами.

          За змістом статті 7 вказаного Закону щорічно окремою постановою Кабінету Міністрів України встановлюється порядок виплат компенсаційних сум та визначається розподіл бюджетних коштів за напрямками компенсації, її розмір та категорії осіб, які мають право на її одержання. Цим Законом  не передбачена індексація  зазначених в ньому заощаджень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 481 «Про виплату в 2009 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та в облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР»передбачалася виплата компенсації спадкоємцям застрахованих осіб або страхувальників, або іншим особам, визначеним статтею 8 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», які померли у 2006-2009 роках –в межах залишку проіндексованого страхового внеску, але не більше як 500 грн.

Як вбачається із матеріалів справи,  під час її розгляду суд безпідставно  не прийняв до уваги та не  керувався зазначеними  Законом та  нормативними актами.

          Неправильне застосування судом першої інстанції матеріального права та порушення норм процесуального права відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення в апеляційному порядку з ухваленням нового рішення, яким позов ОСОБА_3 до Новоукраїнського відділення НАСК «Оранта»про стягнення страхових сум залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.307,309,313,314,316 ЦПК України колегія  суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а  :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»задовольнити.

          Заочне рішення  Новоукраїнського районного суду  Кіровоградської області від  20 жовтня 2010 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до Новоукраїнського відділення НАСК «Оранта»про стягнення страхових сум залишити без задоволення.  

          Рішення  апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

    

                                                                        Судді

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація