Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 - 810 / 2011 р.                                  Головуючий  у  1 інстанції: Куценко О.О.

                                                                                                   Суддя-доповідач: Боєва В.В.                                          

У Х В А Л А

Іменем України

09  лютого   2011 року                                                                 м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                     Боєвої В.В.

              Суддів:                                Денисенко Т.С. Коваленко А.І.

При секретарі:                     Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області   від  16  грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2010 року ОСОБА_2  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину.

В позовній заяві зазначала, що 01.03.2010 року Якимівським районним судом Запорізької області було прийнято рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на її користь на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 270 грн. та стягнуто з відповідача додаткові витрати на розвиток в дитині творчих здібностей.

На теперішній час розмір аліментів на одну дитину, визначений судом у твердій грошовій сумі, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 182 СК України. В березні відповідач звільнився з роботи за власним бажанням. Відчуваючи всю повноту відповідальності за виховання дитини, за її повноцінний духовний та фізичний розвиток, вона бажає отримувати аліменти в розмірі ј частини всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини більше 6 років щомісячно.

Крім того, з вересня 2010 року дочка займається хореографією у Якимівській школі мистецтв й там же займається музикою по класу фортепіано. За уроки хореографії вона сплачує 25 грн. на місяць, за уроки музики –30 грн. на місяць, тому вона щомісячно витрачає 55 грн. До того ж, у листопаді 2010 року для дитини вона придбала піаніно „Україна”, яке з доставкою та настройкою обійшлося їй у 1000 грн. З цих підстав просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів доходу, але не меншому, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, також просила стягнути з відповідача на її користь витрати на заняття дочкою хореографією та музикою в розмірі 55 грн. щомісячно на протязі навчального року, починаючи з вересня 2010 року по травень 2011 року включно, стягнути з відповідача на її користь витрати, пов’язані з придбанням, доставкою та настройкою піаніно „Україна” в сумі 1000 грн.  

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області   від 16 грудня 2010  року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 220 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням  суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, які мають суттєве значення по справі, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення  суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних підстав.

На підставі  ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення  суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

За  змістом  ст. 308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольнивши  позовні вимоги ОСОБА_2  в частині стягнення з відповідача додаткових витрат, пов’язаних з  навчанням  доньки –ОСОБА_4 –в Якимівській школі мистецтв  (по класу хореографії та музики), суд  першої інстанції вірно посилався на  положення ст. ст. 180, 181, 184, 192  СК України, якими передбачені  обов’язок батьків утримувати дитину, способи виконання  цього обов’язку, підстави  визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі та  встановлено підстави і  порядок зміни   розміру аліментів, а також   на статтю  185 цього Кодексу, якою передбачено участь батьків у додаткових витратах на дитину.

При цьому суд,  посилаючись  на  те, що  позивачем надані  письмові докази стосовно оплати  занять  дитини з хореографії та музики –по 55 грн. щомісяця (копії квитанцій –на а. с. 5-6), а  відповідач визнав  такі витрати і не заперечував в цій частині проти позову, вважав, що   в силу ч. 1 ст.  61 ЦПК України  обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Відмовивши в задоволенні  позовних вимог ОСОБА_2 в частині збільшення розміру аліментів та в частині  стягнення додаткових  витрат на дитину –в зв’язку з  придбанням  піаніно, суд першої інстанції вірно зазначив, що  такі вимоги є необґрунтованими та не доведеними.

Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з  вимогами  ч. 3 ст. 10  та  ч. 1 ст. 60  ЦПК України, якими передбачено обов’язок кожної   сторони  довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Основний довід апеляційної скарги полягає в тому, що суд, відмовивши в збільшенні розміру аліментів,   порушив вимоги ст. 182 СК України, оскільки  розмір аліментів  не може бути менше, ніж 30 відсотків  прожиткового мінімуму для  дитини  відповідного віку.

Цей  довід спростовується наступним.

З матеріалів справи вбачається, що  за рішенням суду від   01.03.2010 року  стягнуто на  користь позивача ОСОБА_2  з  ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 270 грн. –на підставі ст. 184 СК України, оскільки платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід (а. с. 4-5).

Частиною 2 статті 182 СК України, на яку посилається апелянт, визначено, що мінімальний розмір аліментів  на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового  для  дитини  відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184  цього Кодексу, а відтак посилання апелянта на неправильне застосування судом норм матеріального права є необґрунтованим.

Крім того,  частиною 3 статті 184 СК України  передбачено, якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального  розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2, заявлені нею  за  частиною 2 статті 182 СК України,   взагалі безпідставні.

Інші доводи апеляційної  скарги  є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображують позицію позивача,   висловлену в ході розгляду справи і полягають  в переоцінці доказів, які належним  чином перевірені і оцінені судом першої інстанції  і  не доводять  порушення судом першої інстанції  норм процесуального і матеріального права.

За таких обставин  судова колегія вважає,  що  підстави для  скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.  307, 308, 314, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2  відхилити.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області   від 16  грудня 2010 року залишити без змін.

  Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: