АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-139/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Суркова В.П.
Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Осоцького І.І.,
суддів: Давискиби Н.Ф.,
Мануйлова Ю.С.
при секретарі Бурими В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»до ОСОБА_4 про стягнення нестачі, -
ВСТАНОВИЛА :
У червні 2010 року ВАТ КБ «Надра»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення нестачі.
В позові зазначали, що відповідачка працювала на посаді касира-менеджера з операцій відділення №13 філії ВАТ КБ «Надра». 05.09.2008 року за результатами ревізії була виявлена нестача в сумі 22 857,98 грн.,а за результатами ревізії від 23.09.2008 року –нестача в сумі 1129,61 грн. відповідач визнала нестачу та почала погашати її. Станом на 01.12.2009 року залишок нестачі становить 20 035,88 грн. Просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 залишок суми нестачі в розмірі 20 035,88 грн. та судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2010 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ВАТ КБ «Надра»звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та постановити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При вирішенні спору, судом першої інстанції установлено, що відповідач ОСОБА_4 з 19.08.2008 року по 15.06.2009 року перебувала у трудових відносинах з ВАТ КБ «Надра»на посаді касира-менеджера з операцій відділення № 13 філії ВАТ КБ «Надра»Запорізьке РУ.(а.с.19,32).
19.09.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання матеріальних цінностей (а.с.20).
За результатами ревізії цінностей у сховищі № 1 каси відділення № 13 філії ВАТ КБ «Надра»23.09.2008 року була встановлена нестача грошових коштів у сумі 1129 грн. 61 коп. (а.с.12-13).
Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення нестачі, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із факту недоведеності вини відповідача у заподіянні позивачу матеріальної шкоди.
Відповідно до ст. 138 КЗпП України для покладання на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
Відповідно до роз’яснень, що містяться в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 року за № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»суд у кожному випадку зобов’язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об’єктивного з»ясування обставин, від яких згідно статтями 130,135-5,137 КЗпП залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з»ясувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов’язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
Ставлячи питання про притягнення працівника до матеріальної відповідальності, власник або уповноважений ним орган, за загальним правилом, повинен довести наявність тих юридичних фактів, з якими закон пов»язує покладання такої відповідальності. Зокрема, у відповідності до ч.2 ст. 130 КЗпП власник або уповноважений ним орган повинен довести, що підприємству, установі, організації заподіяно пряму дійсну шкоду і що ця шкода заподіяна винними протиправними діями або бездіяльністю цього працівника.
Проте, на підтвердження своїх позовних вимог, позивач не зазначив які саме функціональні обов’язки, передбачені Посадовою Інструкцією контролера відділення № 8 філії ВАТ КБ «Надра», були порушенні ОСОБА_4 та саме які винні протиправні дії відповідача призвели до нестачі грошових коштів.
Судом першої інстанції з»ясовувався факт звернення позивача до правоохоронних органів з метою встановлення наявності вини ОСОБА_4 в зникненні коштів, однак в порушенні кримінальної справи було відмовлено, вина та зв'язок відповідача зі зникненням коштів не доведена, оскільки доступ до приміщення каси та сейфу, окрім відповідача, мали ще декілька осіб –начальник відділення та старший касир.
Твердження позивача про те, що відповідач повністю визнала нестачу та почала покривати її за власний кошт, є неспроможною. Оскільки із письмових пояснень відповідачки вбачається, що звільнилась вона з роботи саме через те, що була не згодна з відрахуваннями з її заробітної плати заборгованості по сплаті за нестачу.
За таких обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність факту наявності вини відповідача в заподіянні шкоди позивачу і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про стягнення нестачі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалене у відповідності до ст.ст.213,214 ЦПК України, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308,313,314,2315,317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: