Справа №1-76/11р.

П О С Т А Н О В А

               02 лютого 2011 року                                                                   м. Вінниця

              Староміський райсуд м. Вінниці в складі:

головуючого судді:                    Нечипорук Л.Ф.,

при секретарі:                          Швець Т.М.,

з участю прокурора:               Хоменка П.Л.,

розглянувши при попередньому розгляді кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1  за ст.ст.190 ч.2, 190 ч.2 КК України,-

в с т а н о в и в :

          До Староміського районного суду м. Вінниці надійшли матеріали кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст.190 ч.2, 190 ч.2 України.

Прокурор просив призначити справу до судового розгляду по 1-інстанції, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені ст.237 КПК України.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, заслухавши думку прокурора, вважаю, що  справа підлягає поверненню прокурору для проведення додаткового розслідування, з  наступних  підстав.

Згідно ст. 246 КПК України повернення справи на додаткове розслідування може мати місце тоді, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог Кримінально-процесуального кодексу України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

          Так, згідно з п.п. 7, 11 ст. 228 КПК України прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком, зобов`язаний перевірити чи додержано вимог закону при складанні обвинувального висновку; чи додержано органами дізнання або досудового слідства всіх інших вимог цього Кодексу.

          Суд, вивчивши  матеріали  кримінальної справи, вважає неможливим призначити справу до слухання, оскільки органами досудового слідства  було допущено  істотне  порушення кримінально-процесуального закону, яке виразилось в порушенні обвинуваченого права на захист.

          Як вбачається з матеріалів  справи, ОСОБА_1 є інвалідом  дитинства  та до 18 років  отримував  соціальну допомогу в зв»язку з вадами слуху ( а.с.94).

          Згідно  рішення обласної лікувально-консультативної  комісії ОСОБА_1 встановлений діагноз: Правобічна сенсоневральна  приглухуватість, глухота. Лівобічна сенсоневральна приглухуватість 3 ступеню ( а.с.95).

          Відповідно до ст.45 КПК України, у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади ( німі, глухі, сліпі, тощо ) не можуть самі реалізувати  своє право на захист, передбачається  обов»язкова  участь професійного захисника  з моменту затримання  особи чи пред»явлення їй обвинувачення або з моменту  встановлення  цих вад.

За висновками  фахівців в галузі кримінального судочинства, які відображені   в офіційному науково-практичному коментарі КПК,  а також згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному  судочинстві№ від 24.10.2003р. №8 ,  п.13, під особами, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати право на захист ( п.2 ч.1 ст.45 КПК), необхідно розуміти, крім  німих, глухих, сліпих, також всіх інших осіб, які хоча й визнані осудними, однак  мають  постійний чи тимчасовий розлад душевної  діяльності, істотні дефекти мови, зору, слуху та  інші тяжкі  хвороби.

Слідчий Щетніцька Н.В., знаючи про вади   обвинуваченого ОСОБА_1, який на час  скоєння, був  повнолітнім, за  заявою  його матері  ОСОБА_2, яка в зв»язку з глухотою дитини  просить визнати її по справі  законним представником ( а.с.28),  виносить  постанову від 05.11.2010р. ( а.с.29) про допуск  її в якості  законного  представника  підозрюваного ОСОБА_1, що взагалі не передбачено  чинним  законодавством, оскільки ОСОБА_1 є повнолітнім.

          Таким чином, відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України  від 11.02.2005р. №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що  регулює повернення справи на додаткове розслідування», кримінальна справа у будь-якому  разі не може  бути призначена до судового розгляду, якщо при досудовому  слідстві  було порушено право обвинуваченого за захист.

          Крім того, слідчим по  справі  не зібрані  усі  дані, що характеризують особу  обвинуваченого  ОСОБА_1  зокрема, згідно довідки ІЦ, останній  раніше  судимий 08.12.2009р.  Вінницьким райсудом Вінницької області за  ст.. 190 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 600 грн., однак  даних з ДВС про  виконання  даного вироку суду  в матеріалах  справи немає, що унеможливлює при розгляді справи  по  суті  та доведеності  вини   ОСОБА_1 призначити покарання  відповідно до чинного законодавства, а також  зробити висновки про  законослухнянність  ОСОБА_1

          В супереч  вимогам ст.254 КПК України копія обвинувального висновку для  вручення обвинуваченому   виготовлена  із зазначенням  адреси осіб, які  підлягають виклику, що є недопустимим.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КПК України до обвинувального висновку додаються, зокрема, довідки про речові докази, про цивільний позов, про заходи, вжиті до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, довідка про судові витрати в справі за час досудового слідства з посиланням на відповідні аркуші справи, тощо.

Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 30.05.2008р. із змінами «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції», суттєвими порушеннями при складанні обвинувального висновку є, зокрема, випадки, коли до обвинувального висновку не долучені передбачені законом додатки, тощо.   

За змістом ст.224 КПК України у довідці про речові докази наводяться перелік речових доказів, місце їхнього зберігання, аркуші справи, де перебувають протоколи їх огляду, постанови про приєднання до справи і документи про здачу на зберігання. Всі додатки до обвинувального висновку підписує слідчий.

Разом з тим, як вбачається з додатків до обвинувального висновку відносно обвинуваченого  має місце  лише довідка про рух кримінальної справи.

Керуючись   ст.ст.246,224, 228, 240-244, 249-1 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 30.05.2008р. із змінами «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції», Постановою Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005р. «Про практику застосування законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. №8        «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві»,-

п о с т а н о в и в:

            Кримінальну    справу  про  обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст.190 ч.2, 190 ч.2 КК України направити  прокурору Староміського району м. Вінниці для організації додаткового розслідування.

          Запобіжний захід  ОСОБА_1  залишити попередній  - підписку про невиїзд.

    Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області  протягом 7 діб.

      Суддя: