ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2010 р.  Справа № 2а-16406/10/0470

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучми К. С.  

при секретаріДєговцові І. О.

за участю:

представника позивача Гурбанової А. О.     

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_4 про видворення за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року ГУ МВС України в Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом про видворення за межі України в примусовому порядку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. /а.с.2, 3/. Позов обґрунтований тим, що відповідач, будучи громадянином Азербайджану, 13 травня 2010 року прибув на територію України з метою подальшого проживання та працевлаштування. 17 серпня 2010 року Індустріальним РВ ДМУ ГУМВС України у Дніпропетровській області було прийнято рішення про видворення його з території України з забороню в`їзду на територію держави терміном на 1 (один) рік, перебування обмежено до 27 серпня 2010 року, оскільки власного житла на території України відповідач не має, документів які б підтверджували законні джерела для існування відсутні, підстав для оформлення документів на імміграцію в Україну він не надавав. Втім, у зазначений строк відповідач від виїзду за межі України ухилився та перейшов на нелегальне положення, після чого був затриманий співробітниками МВС України. З урахуванням викладеного, позивач просив суд вирішити питання про примусове видворення відповідача за межі України.

У судовому засіданні представник позивача просила позов задовольнити з викладених у ньому підстав та звернути судове рішення до негайного виконання.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. В своїй заяві відповідач пред`явлені позовні вимоги визнав повністю, просив суд розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з паспорту відповідача та наявних у ньому відміток /а.с.5/, що були оглянуті у судовому засіданні, громадянин Азербайджану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув до України 13 травня 2010 року через КПП Держаної прикордонної служби «Червона Могила», по національному паспорту серії НОМЕР_1, виданий 13 березня 2007 МВС Азербайджану терміном до 13 березня 2012 року.

У судовому засіданні було встановлено, що за відомостями адресно-довідкового бюро ГУМВС України в Дніпропетровській області, в прописці та виписці ОСОБА_4 не значиться та в розшуку не перебуває. /а.с.9, 10, 11/.

22 жовтня 2010 року під час проведення оперативно-профілактичних заходів по відпрацюванню м.Дніпропетровська співробітниками СГІРФО Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області був затриманий громадянин Азербайджану ОСОБА_4. /а.с.6/.

Згідно ст.3 Закону України «Про статус іноземців і осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. Іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання. Порядок видачі дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне проживання та вирішення інших питань, пов'язаних з імміграцією іноземців та осіб без громадянства, визначається Законом України про імміграцію. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування. Якщо іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають в Україні, змінюють місце проживання, вони зобов'язані повідомити про це органи внутрішніх справ, у яких зареєстровано їх паспортні документи.

Правила в`їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року №1074.

Відповідно до п.19 цієї постанови іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами. Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з країн з візовим порядком в`їзду на період дії візи, але не більш як 6 місяців, для іноземців та осіб без громадянства з країн з безвізовим порядком в`їзду - на 90 днів, якщо інший термін не визначено в міжнародних угодах. Іноземці та особи без громадянства можуть звільнятися від реєстрації паспортного документа на підставі відповідного міжнародного договору України на умовах взаємності.

Пунктом 27 Правил передбачено, що продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, які не зазначені у пунктах 20 і 21 цих Правил і прибули на тривале перебування з метою навчання, працевлаштування, у приватних справах тощо, здійснюється органами внутрішніх справ у порядку, встановленому МВС. Відповідні документи оформляються на підставі письмових звернень іноземця та особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніше ніж за 3 робочих дні до закінчення дії реєстрації. У продовженні терміну може бути відмовлено у разі відсутності для цього підстав та коштів для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.

Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем не дотримано правила перебування на території України, встановлені чинним законодавством України.

В силу вимог ст. 30 Закону України «Про статус іноземців і осіб без громадянства»  за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.

Згідно ч.2 ст.32 зазначеного Закону іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну), якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України.

Частинами 3, 4 цієї ж статті передбачено, що іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.

Під час судового розгляду справи встановлено, що 17 серпня 2010 року начальником Індустріального РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області О.Є.Мазновим затверджене рішення, яким встановлено незаконне перебування відповідача на території України та вирішено видворити громадянина Азербайджану ОСОБА_4 до 27 серпня 2010 року за межі України, проте добровільно відповідач територію України не покидає. /а.с.8/.

Частиною 5 статті 32 вищезазначеного Закону встановлено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України. Згідно п.3 ч.2 ст.256 КАС України, така постанова може бути звернута судом до негайного виконання.

Оскільки під час розгляду справи було встановлено, що відповідач, щодо якого органом внутрішніх справ було прийняте рішення про видворення, від виконання зазначеного рішення у добровільному порядку ухилився, суд вважає позовні вимоги в частині примусового видворення ОСОБА_4 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Також суд вважає за необхідне постанову у справі звернути до негайного виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158 - 163, п.3 ч.2 ст.256  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

  Позов Головного Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Дніпропетровській області задовольнити повністю.

Здійснити примусове видворення за межі України громадянина Азербайджану ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постанову звернути до негайного виконання.  

          Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 28 грудня 2010 року.

Суддя                       

К.С. Кучма