Справа № 11/0390/37/11 Головуючий у 1 інстанції Покидюк М.В.
ч.2 ст. 307КК України Доповідач Хлапук Л.І.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
м. Луцьк 4 лютого 2011 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді Хлапук Л.І.,
суддів Барсука П.П., Опейди В.О.,
з участю прокурора Смолюка Б.С.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Маневицького району, який приймав участь у розгляді справи, на вирок Маневицького районного суду від 22 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель с. Колодії Маневицького району Волинської області, з середньою освітою, не одружений, не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнено з випробуванням, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст. 76 КК України обов’язки: не виїжджатиме за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомлятиме її про зміну місця проживання, періодично з’являтиметься до неї на реєстрацію.
Вироком вирішено долю речових доказів.
ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що о 23 год. 30 хв. 6 серпня 2010 року в с. Колодії Маневицького району, зібравши на своїй присадибній ділянці особливо небезпечний наркотичний засіб -15 рослин маку снотворного, що в перерахунку на суху речовину складало 28,31 гр., незаконно збув його за 270 грн. ОСОБА_2
А 13 серпня 2010 року о 23 год. там же повторно незаконно збув ОСОБА_2 за 70 грн. ще 250.78 гр. такого ж особливо небезпечного наркотичного засобу, зібраного на власній присадибній ділянці.
Помічник прокурора Маневицького району, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, в своїй апеляції, не оспорюючи доведеності вчиненого ОСОБА_1 злочину і кваліфікації його дій, не погоджується з вироком в частині призначеного засудженому покарання. Вважає його надто м’яким і таким, що не відповідає особі винного, тяжкості вчиненого.
Просить вирок скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав доводи апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого ОСОБА_1, який заперечив проти неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.
Повторний збут ОСОБА_1 особливо небезпечних наркотичних засобів стверджено зібраними по справі і дослідженими судом доказами. Дії даного засудженого правильно кваліфіковані судом за ч. 2 ст.307 КК України.
У відповідності з ст. 65 КК України суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, що вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
У відповідності з вищевказаними вимогами закону суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі із звільненням від його відбування з випробуванням, врахував не лише те, що вчинений ним злочин є тяжким, а й особу винного та ряд пом’якшуючих покарання обставин. Зокрема, ОСОБА_1 раніше не судимий, у вчиненому признався і розкаявся, сприяв розкриттю злочину. Він позитивно характеризується за місцем проживання, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Він єдиний працездатний в сім’ї, утримує і доглядає хвору матір-пенсіонерку та двох братів-інвалідів.
При цьому суд підставно вказав у вироку про відсутність обставин, що обтяжують покарання засудженому.
Посилання апелянта на наявність таких обставин у вигляді повторного вчинення засудженим тяжкого злочину в сфері незаконного обігу особливо небезпечних наркотичних засобів, не ґрунтується на вимогах закону і суперечить змісту ст.67 КК України, оскільки дані обставини входять в об’єктивну сторону інкримінованого ОСОБА_1 злочину і повторному врахуванню при призначенню йому покарання не підлягають.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що призначене даному засудженому покарання з застосуванням ст. 75 КК України є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 і запобігання вчинення ним нових злочинів. Тому підстав для зміни чи скасування винесеного щодо нього вироку не знаходить.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а:
Апеляцію помічника прокурора Маневицького району, який приймав участь у розгляді справи, залишити без задоволення, а вирок Маневицького районного суду від 22 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 –без зміни.
Головуючий Хлапук Л.І.
Судді Барсук П.П.
Опейда В.О.