Справа №  10/0390/33/11 Головуючий у 1 інстанції: Сівчук А.Є.

Категорія: запобцжний захід Доповідач: Польовий М. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 лютого 2011 рокумісто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області у складі:         

головуючого судді  - Польового М.І.,

суддів – Оксентюка В.Н., Бешти Г.Б.,   

з участю прокурора –  Грищенка Я.А.,       

обвинуваченого – ОСОБА_1,              

захисника –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку апеляцію прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на постанову Луцького міськрайонного суду від 02 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, українця, уродження м. Таллін Республіки Естонія, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою суду відмовлено в задоволенні подання слідчого СВ Луцького РВ УМВС України у Волинській області  про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.307 КК України.   

В апеляції прокурор ставить питання про скасування постанови суду та повернення матеріалів подання на новий судовий розгляд з тих підстав, що судом не враховано тяжкість злочину, особу обвинуваченого. Вказує, що ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий злочин та перебуваючи на підписці про невиїзд може перешкоджати встановленню істини по справі.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію з викладених у ній мотивів, пояснення обвинуваченого на заперечення доводів апеляції, пояснення слідчого, який вважає за необхідне тримання обвинуваченого  під вартою, захисника ОСОБА_2, який апеляцію заперечив, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.   

Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим обирається за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.   

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого. 1 ст. 307 КК України, даний злочин відноситься до категорії тяжких.   

Проте, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, визнає вину, дає послідовні покази, позитивно характеризується, хворіє. Докази того, що обвинувачений може ухилитися від слідства й суду, перешкоджати встановленню істини у справі, суду надані не були.  А сама лише тяжкість злочину, в якому він обвинувачується не є безумовною підставою для обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу взяття під варту.

 З урахуванням таких обставин місцевий суд не обрав обвинуваченому запобіжний захід у вигляді взяття під варту. З таким рішенням суду погоджується і колегія суддів апеляційного суду, а тому залишає апеляцію прокурора без задоволення.   

Керуючись ст.ст. 362, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

          Постанову Луцького міськрайонного суду від 02 лютого 2011 року щодо   ОСОБА_1 залишити без зміни, апеляцію прокурора –без задоволення.   

Головуючий                                 

      Судді