Справа № 2-а-1191/2010
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 грудня 2010 року суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А. розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплаченої частини пенсії
Встановив:
Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплаченої частини пенсії, в якому, посилаючись на порушення відповідачем положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 16.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по даний час.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в котрих зазначив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області та отримує пенсію по віку згідно ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю згідно ст. 51 цього Закону. Статтею 51 Закону передбачено, що особам, ліквідаторам та потерпілим від аварії на ЧАЕС 2 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, встановлюється у відповідних відсотках від мінімальної пенсії за віком. В статті 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що роз’яснення порядку застосування цього закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання Міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Отже, розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю щоразу визначався постановами Кабінету Міністрів України, в яких зазначалися обмеження щодо їх застосування при визначенні певних видів виплат. Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року встановлено, що розрахунок пенсії, згідно з ч.4 ст. 54 Закону проводиться виходячи з розрахункової величини 19, 91 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. № 894 з 01.09.2004 року величина 19,91 грн. була збільшена на 12 % (19,91х1.12=22,30грн). Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України положення пунктів 12,15 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI , яким було змінено ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Механізм проведення розрахунку і виплати підвищення до
2
пенсії та пенсії, передбаченого цими статтями законом визначено не було. А вже 28 травня 2008 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530, пунктами 4,6 якої установив розміри мінімальних пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою та розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону № 796-ХII, а тому Пенсійний фонд України фактично проводив виплати, не змінюючи механізму, змінивши лише нормативну основу. Всі додаткові пенсії були перераховані та щоразу змінювались при збільшенні прожиткового мінімуму. Всі додаткові пенсії були перераховані та щоразу змінювалися при збільшенні прожиткового мінімуму. У 2007 році розмір пенсії підвищувався відповідно до ч.3 ст. 67 Закону у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму. У 2008 році статтю 67 Закону викладено в іншій редакції, де такого підвищення не передбачено. До 1 січня 2004 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком визначався нарівні мінімального споживчого бюджету (ч.3 ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності відповідного страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому за змістом ч.3 зазначеної норми, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим часини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Це означає, що конкретний розмір додаткової пенсії, встановлений ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України за правилами ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення», саме до відання Уряду належать питання, пов’язані з реорганізацією і додержанням гарантій, передбачених пенсійним законодавством. Такі повноваження узгоджуються з правилами ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», де зазначено, що роз’яснення порядку застосування цього закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Доводи адміністративного позову стосовно звуження Кабінетом Міністрів України існуючих конституційних прав та свобод позивача не відповідають дійсності, оскільки Конституцією України розмір додаткової пенсії не визначається, а забезпечення проведення політики у сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів. (п.3 ст.116 Конституції України). З вищевикладеного випливає, що Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі ніяким чином не може звужувати коло конституційних прав громадян, оскільки проводить діяльність на основі і відповідно до діючого законодавства України. Відповідно до статті 9 Закону № 1058-IV за
рахунок коштів Пенсійного фонду призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання та пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Виплати пенсій та доплат передбачених Законом № 796 за рахунок коштів Пенсійного фонду не передбачені. Також згідно ст. 18 Закону № 1058- IV страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду і не можуть використовуватися на цілі не передбачені цим законом. Зокрема, ст. 63 Закону № 796 передбачає, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього закону № 796, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні меж бюджетних трансфертів та інших джерел, не заборонених законодавством. Крім того, згідно з ч.2 ст.95
3
Конституції України включно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Також ч.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України встановлює, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього кодексу та Закону України «Про Державний бюджет України». Отже, розрахунок указаних виплат, підвищень, доплат та додаткової пенсії проводиться на підставі нормативних актів, не суперечить директивним рішенням Пенсійного фонду України, відповідає повністю практиці органів Пенсійного фонду по всій Україні, в зв’язку з чим Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі в позові просили відмовити.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для розгляду справи в порядку скороченого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та отримує пенсію за віком згідно ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до ст. 51 ч.1 Закону України № 796 від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка визначає підстави та умови призначення додаткових пенсій особам, віднесеним до 2 категорії, в усіх випадках розміри додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, не можуть бути нижчими 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте, ці виплати здійснювались відповідачем виходячи з розрахункової величини відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». Зазначені позивачем докази підтверджуються посвідченням НОМЕР_1, виданим Київською обласною державною адміністрацією 19 грудня 2003 року, копією паспорта, листом Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі, заявою позивача.
Враховуючи вищевикладене, є всі підстави вважати, що позивач має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка має бути виплачена відповідачем відповідно до мінімальної пенсії за віком, розмір якої передбачений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», а не постановою КМУ. Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України). Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягає ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» а не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Зі змісту ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне
4
страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Не слід приймати до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 2 категорії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 12 та підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
В силу ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 17 грудня 2010 року, перерахунок та виплату пенсії, передбаченої ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» необхідно провадити з 17 червня 2010 року.
Керуючись ст. 183-2 КАС України, ст.ст. 8,21,22,24,46, 50,55 Конституції України, ст.ст. 1,14, 49,51,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 8, 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплаченої частини пенсії задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 17 червня 2010 року по день винесення постанови, а в іншій частині позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання даної постанови у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного Адміністративного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд Київської області апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кисіль О.А.