Справа № 1-672  за 2010 р.

                                                В И Р О К

                                       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 жовтня  2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

                           головуючого судді   - Бобкової Н.В.

                           при секретарі           -  Єрмійчук А.В.

за участю:          прокурора                -  Нечепоренка Р.Л., Савченка В.О.

                           захисника                 -  ОСОБА_1

представника служби у справах дітей - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білої Церкви кримінальну справу за обвинуваченням

              ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Фастів Київської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, позапартійного,  прож. в АДРЕСА_2 раніше не судимого,-

у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України,-

                                                     в с т а н о в и в :

              ОСОБА_3 скоїв  таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, а також скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж, вчинене повторно.              

              Злочини скоєно  за наступних обставин.

              ОСОБА_3 08.03.2010 р. знаходячись у гостях у своєї знайомої - неповнолітньої ОСОБА_4, яка проживає в АДРЕСА_1, побачив мобільний телефон марки «Самсунг Е-1080», який вирішив викрасти. Скориставшись тим, що  в кімнаті нікого не було,  ОСОБА_3, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна,  таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Самсунг Е-1080» вартістю 300 грн. із сім-карткою «Київстар» - 25 грн., спричинивши матері неповнолітньої - ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 325 грн. Після зазначених дій  ОСОБА_3 з місця події втік та розпорядився викраденим телефоном на власний розсуд.

             Крім того, 09.03.2010 р. близько 20 год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в кім. 207 гуртожитку Білоцерківського ВПУБС по вул. Січневий прорив в м. Біла Церква, з метою незаконного заволодіння чужим майном, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_6 та попросив у нього мобільний телефон марки «Соні-Еріксон К-550і» під приводом зателефонувати, заздалегідь не маючи наміру повертати телефон. Після того, як  потерпілий ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 свій мобільний телефон, останній став виходити з кімнати, потім п в присутності потерпілого підійшов до вікна кім. 209 та з телефоном в руках вистрибнув з вікна та втік. Зазначеними діями  ОСОБА_3 завдав неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 1225 грн., з яких - 1035 грн. - вартість телефону, 190 грн. - вартість флеш-картки пам’яті на 2 гб.  ОСОБА_3  розпорядився викраденим телефоном на власний розсуд.

             Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав повністю і ствердив суду обставини їх скоєння, зазначені в обвинуваченні. Вказав при цьому, що дійсно перебуваючи 08.03.2010 р. у гостях у  неповнолітньої ОСОБА_4, в АДРЕСА_1, побачив мобільний телефон марки «Самсунг Е-1080», який вирішив викрасти. Скориставшись тим, що  в кімнаті нікого не було, підняв з підлоги телефон марки «Самсунг Е-1080» та з  квартири втік та розпорядився викраденим телефоном на власний розсуд.

             Крім того, 09.03.2010 р. близько 20 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в кім. 207 гуртожитку Білоцерківського ВПУБС  побачивши у потерпілого   ОСОБА_6 мобільний телефон, вирішив ним заволодіти. Підійшов до  ОСОБА_6 та попросив у нього мобільний телефон під приводом зателефонувати,  після чого підійшов до вікна кім. 209 та з телефоном в руках вистрибнув з вікна та втік.

             У скоєних злочинах ОСОБА_3 чистосердечно розкаюється, просить суворо не карати та не позбавляти волі. Вказав, що збитки потерпілим повністю відшкодовані.

             Визнаючи себе повністю винним у скоєні зазначених дій, ОСОБА_3  в силу ст.299 ч.3  КПК України просив суд не досліджувати докази по справі стосовно фактичних обставин справи, зібрані досудовим слідством, оскільки їх не оспорює, при цьому права та наслідки вказаної відмови йому та його законному представнику  детально роз'яснено.

              На підставі викладеного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які  не оспорюються.

              Згідно наявної в матеріалах справи постанови (а.с.130) 22.03.2010 р. щодо ОСОБА_3 Фастівським МВ ГУ МВС України в Київській області порушено кримінальну справу за ст. 185 ч.1 КК України по факту вчинення крадіжки телефону у неповнолітнього ОСОБА_8 01.03.2010 р.

              З врахуванням вищенаведеного суд вважає. що вина підсудного ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих злочинів доведена повністю і його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ст.ст. 185 ч.2 та 186 ч.2 КК України, оскільки він скоїв   таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, а також скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж, вчинене повторно.

             Обираючи покарання для підсудного суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини справи.

             ОСОБА_3 чистосердечно розкаюється у вчиненому, сприяв слідству, вчинив злочин будучи неповнолітнім, як особа за місцем  проживання характеризується позитивно, збитки потерпілим відшкодовані - наведені обставини суд розцінює як пом’якшуючі відповідальність.

              Скоєння  ОСОБА_3  злочину 09.03.2010 р. в стані алкогольного сп"яніння,   розцінюється судом як обтяжуюча відповідальність обставина.

              З врахуванням всіх наведених обставин, думки представника служби у справах дітей, потерпілих, прокурора, суд рахує, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе  без  ізоляції від суспільства.

              Речові докази по справі - відсутні.

              Цивільні позови потерпілих відшкодовані.  

              На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324, 445-446 КПК України, суд,-

                                          З А С У Д И В :

              ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України і призначити покарання:

     = за ст.185 ч.2 КК України -  2(два) роки позбавлення волі;

     = за ст.186 ч.2 КК України -  4(чотири) роки позбавлення волі.

             На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 визначити покарання -  4(чотири) роки позбавлення волі.

             На підставі ст. 75,104 КК України звільнити ОСОБА_3  від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 2(два) роки.

            Зобов'язати  ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу  кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

              Контроль за поведінкою засудженого  ОСОБА_3 покласти на відділ виконання покарань Фастівського МВВС по місцю проживання засудженого.

              Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3  до вступу вироку в законну силу  змінити з  утримання під вартою  в СІЗО-13 ДДУ по виконанню покарань в м. Київ та Київській області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання - звільнивши з-під варти з залу суду - негайно.

              Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб  з моменту   проголошення -  всіма учасниками процесу.

              СУДДЯ:                                                Н.В.БОБКОВА