Судове рішення #13393911

                                                                                                      Справа №1-913 за 2010 р.

                                                  В И Р О К

                                         ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

                           головуючого судді  - Бобкової Н.В.

                           при секретарі           -  Єрмійчук А.В.

за участю:          прокурора                -  Савченка В.О.

                           захисника                 -  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білої Церкви кримінальну справу за обвинуваченням

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не одруженого, не працюючого, позапартійного, раніше судимого:21.04.2010 р.  Фастівським міскрайонним судом за ст.ст.185 ч.3,75,104, КК України до 3 р. п/в; звільненого  від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком - 1 рік;

за ст.185 ч.2, 263 ч.1  КК України,-

                                                     в с т а н о в и в :

           ОСОБА_2 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, а також вчинив незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу. Злочини скоїв за наступних обставин.

           ОСОБА_2, будучи судимим 21.04.2010 р.  Фастівським міскрайонним судом за ст.ст.185 ч.3,75,104, КК України до 3 р. п/в та  звільненим  від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком - 1 рік; 16 квітня 2010 р. близько 15 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні аптеки ПП «Лена» по вул. Сквирське шосе, 228 в м. Біла Церква, помітив на полиці мобільний телефон марки «Soni-Erikson W580і», який належить ОСОБА_3 і у нього виник умисел на заволодіння даним телефоном. Скориставшись тим, що за ним ніхто не слідкує, ОСОБА_2 з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу повторно викрав вказаний мобільний телефон марки «Soni-Erikson W580і», вартістю 1700 грн., з карткою оператора «Київстар» - 25 грн., після чого з місця події втік, завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 1925 грн.

          Крім того,  22.04.2010 р. близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на вантажному дворі залізничної станції Біла Церква по вул. Товарній в м. Біла Церква,  знайшов паперовий згорток з   металевим предметом циліндричної форми, схожим на гранату ,  і не маючи відповідного передбаченого законом дозволу,  помістив вказаний корпус гранати до кишені своєї куртки де незаконно зберігав та носив при собі з метою подальшого продажу.  

         22.04.2010 р. о 16 год. 30 хв. на території залізничного вокзалу ст. Біла Церква на Привокзальній площі, 2-а ОСОБА_2  був затриманий працівниками міліції для перевірки наявності заборонених предметів і під час проведення поверхневого огляду, в присутності понятих,  у нього з кишені куртки вищевказаний предмет було виявлено та вилучено.

         Згідно висновку балістичної експертизи № 18-в від 21.05.2010 р., вилучений 22.04.2010 р. у гр. ОСОБА_2 та поданий на дослідження предмет, являється корпусом стандартного боєприпаси ручної осколкової гранати РГД -33, часів Великої Вітчизняної війни, який споряджений вибуховою речовиною бризантної дії тротилом та придатний для здійснення вибуху при наявності засобів підриву.

            Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав повністю і ствердив суду обставини їх скоєння, зазначені в обвинуваченні. Вказав при цьому, що  дійсно  16 квітня 2010 р. близько 15 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні аптеки ПП «Лена» по вул. Сквирське шосе, 228 в м. Біла Церква, помітив на полиці мобільний телефон, який вирішив викрасти. Скориставшись тим, що за ним ніхто не слідкує, шляхом вільного доступу  викрав вказаний мобільний телефон марки «Soni-Erikson W580і»,  після чого з місця події втік,  

          Крім того, 22.04.2010 р. близько 15 год. 30 хв., перебуваючи на вантажному дворі залізничної станції Біла Церква  знайшов паперовий згорток з   металевим предметом циліндричної форми, схожим на гранату,  і вирішив забрати її, щоб продати. Не маючи відповідного передбаченого законом дозволу,  помістив вказану гранату до кишені своєї куртки де   зберігав та носив при собі з метою подальшого продажу.    Того ж дня, о 16 год. 30 хв. на території залізничного вокзалу ст. Біла Церква на Привокзальній площі,  був затриманий працівниками міліції, які під час проведення поверхневого огляду, в присутності понятих,  у нього з кишені куртки  вищевказану гранату виявили та вилучили.

          У скоєному розкоюється, просив суворо не карати і не позбавляти волі, врахувати ті факти, що має сім'ю і  новонароджену дочку, працює по найму , є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС. телефон потерпілій повернуто.

          Визнаючи себе повністю винним у скоєні зазначених дій, ОСОБА_2, в силу ст.299 КПК України просив суд не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які не оспорює, при цьому права та наслідки вказаної відмови йому та його законному представнику детально роз'яснено.

           На підставі зазначеного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які  не оспорюються.

           З врахуванням вищенаведеного суд вважає. що вина підсудного ОСОБА_2  доведена повністю і його дії органами досудового слідства вірно  кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.Також вірно дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 263 ч.1 КК України, оскільки він вчинив незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу

           Обираючи покарання для підсудного суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу підсудного, обставини справи.

           ОСОБА_2 раніше судимий, як особа за місцем  проживання  та навчання характеризується посередньо, чистосердечно розкоюється у вчиненому, збитки потерпілій відшкодовані, є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС.

            З врахуванням наведених обставин суд   вважає, що виправлення та перевиховання  ОСОБА_2 можливе  лише в умовах ізоляції від суспільства.

           Оскільки злочин, передбачений ст. 185 ч.2 КК України ОСОБА_2 вчинив 16.04.2010 р. - до засудження його вироком Фастівського міскрайонного суду від 21.04.2010 р., при визначенні покарання за даний злочин необхідно керуватися вимогами ст. 70 ч.4 КК України.

           Злочин, передбачений ст. 263 ч.1 КК України ОСОБА_2 вчинив 22.04.2010 р. - в період іспитового терміну, не відбувши покарання за вироком Фастівського міскрайонного суду від 21.04.2010 р., тому при визначенні покарання за даний злочин, необхідно застосовувати правила ст. 71 КК України.

           Цивільний позов по справі не заявлено.

            Речові докази - мобільний телефон, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3 (а.с.35) - необхідно залишити їй по-приналежності, корпус ручної гранати РГД-33 (а.с.24),  знищений в ході проведення експертизи.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324, 445-446 КПК України, суд,-

                                          З А С У Д И В :

            ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 263 ч.1 КК України і призначити покарання:

            = за ст. 185 ч.2 КК України - 2(два) роки    позбавлення волі.

            На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком Фастівського міскрайонного суду від 21.04.2010 р., шляхом часткового складання,   визначити покарання - 3(три) роки 1(один) місяць позбавлення волі.

             На підставі ст. 75,104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 2(два) роки.

            Зобов’язати ОСОБА_2 не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу  кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

             = за ст. 263 ч. 1 КК України - 2(два) роки позбавлення волі.

             На підставі ст. 71 КК України до вказаного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Фастівського міскрайонного суду від 21.04.2010 р. і    остаточно до відбуття ОСОБА_2 визначити покарання - 3(три) роки 3(три) місяці позбавлення волі.

             Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 05.10.2010 р.

             Запобіжний захід засудженому  ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на взяття під варту, взявши під варту з залу суду - негайно, та утримуючи в СІЗО ДДУ по виконанню покарань в м. Києві та Київській області.              

             Речовий доказ по справі -   мобільний телефон, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3 - необхідно залишити їй по-приналежності.

             Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб після отримання копії вироку - засудженим ОСОБА_2, та  з моменту  проголошення - іншими учасниками процесу.

                 

             СУДДЯ:                                                Н.В.БОБКОВА

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація