Справа №1-883 за 2010 рік
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Бобкової Н.В.
при секретарі - Єрмійчук А.В.
за участю прокурора - Корнєвої І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білої Церкви кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Поправка Білоцерківського району, українки, гр. України, освіта - середня, не одруженої, не працюючої, інваліда 2-ї групи, прожив.: АДРЕСА_1, раніше не судимої,-
в скоєнні злочину. передбаченого ст.122 ч.1 КК України,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 скоїла заподіяння потерпілій ОСОБА_2 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я при наступних обставинах.
01.12.2009 року близько 13 год., ОСОБА_1, знаходячись в ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час сварки, яка виникла на грунті неприязних відносин з ОСОБА_2, умисно нанесла останній 2-3 удари правою ногою в лівий бік тулубу потерпілої ОСОБА_2, в результаті чого остання згідно висновку судово-медичної експертизи №60/д від 28 травня 2010 р. отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки у вигляді переломів 8-9 ребер зліва по середній під пахвовій лінії, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров’я.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину у скоєнні інкримінованого їй злочину визнала повністю, ствердила суду обставини його скоєння, зазначені в обвинуваченні. Вказала при цьому, що дійсно прийшла до знайомої ОСОБА_2 Між ними виникла сварка, в процесі якої вона декілька разів вдарила ногою потерпілу в бік тіла.
У скоєному чистосердечно розкоюється, просить суворо не карати і не позбавляти волі. Вказала, що має на утриманні діох малолітніх дітей, які на даний час перебувають в інтернаті, оскільки вона хворіє на туберкульоз і є інвалідом 2-ї групи.
Визнаючи себе повністю винним у скоєнні вищевказаних дій, ОСОБА_1 в силу ч.3 ст.299 КПК України просила суд не досліджувати докази по справі, зібрані досудовим слідством. З врахуванням наведеного суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони не оспорюються підсудною, права та наслідки вказаної відмови при цьому їй детально роз'яснено.
Кваліфікацію дій ОСОБА_1 органами досудового слідства за ст. 122 ч.1 КК України суд рахує вірною, оскільки вона скоїла заподіяння потерпілій ОСОБА_2 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Призначаючи міру покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини справи.
ОСОБА_1 як особа характеризується за місцем проживання негативно, скоїла злочин в стані алкогольного сп’яніння.
Разом з тим ОСОБА_1 повністю визнала свою вину та дійсно готова нести передбачену законом відповідальність, має захворювання внаслідок чого є інвалідом, має на утриманні двох малолітніх дітей - наведені обставини суд розцінює як пом’якшуючі відповідальність.
З врахуванням всіх вищезазначених обставин та думки прокурора стосовно виду покарання для підсудної, суд рахує, що виправлення та перевиховання останньої можливе без відбування покарання, з випробуванням.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речові докази в справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.
На підставі ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо вона протягом 2/двох/ років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти вказану інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Контроль за поведінкою засудженої ОСОБА_1 покласти на відділ виконання покарань Білоцерківського РВВС за місцем проживання засудженого.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши з-під варті з залу суду - негайно.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб після проголошення.
СУДДЯ: Н.В.Бобкова