Справа № 22-519       2007 р.                                      Рішення ухвалено під головуванням

Категорія     39                                                                                 ФедчишенаСА.

Доповідач   Пащенко JIB.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області від 19.03.2007 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Нагорняка В.А.

Суддів: Пащенко Л.В.. Мартьянової ЛІ. При секретарі: Руденко О.М. Розглянувнш у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргоОСОБА_1

На рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про зобов'язання видати довідку про розмір отриманої заробітної плати за фактичний час трудових відносин, відшкодування матеріальної шкоди,-

Встановила:

В серпні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про зобов'язання видати довідку про розмір отриманої заробітної плати за фактичний час трудових відносин, відшкодування матеріальної шкоди.

В заяві зазначав, що він звернувся до ОСОБА_2. - власника кооперативів, де він працював в 1989-1992 роках, про зобов'язання видати довідку про розмір отриманої заробітної плати за фактичний час трудових відносин, на що отримав безпідставну усну відмову.

Факт правовідносин між ним і відповідачем підтверджується витягом з трудової книжки.

Тривале зволікання відповідача, який не надає довідки про розмір заробітної платні призвело до порушення його конституційних і законних прав, невиправданих втрат особистого часу, що й позначилось на погіршенні його морального стану. Неодноразові звернення його до відповідача та суду негативно позначились на нервовій системі, чим йому - позивачу завдано моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 25 000 гривень.

В судовому засіданні позивач уточнив та доповнив позовні вимоги і також просив визнати, що термін «госпрозрахунковий», який присутній в назвах майстерні та дільниці, беззаперечно вказує на їх відокремленість і самостійність від колгоспу; визнати, що відповідач у 1989-1992 p.p. був одноосібним керівником майстерні і дільниці, відокремлених від колгоспного двору; визнати, що саме відповідач був роботодавцем, вирішував питання працевлаштування і мав власний відділ кадрів.

Просив визнати, що ознаками самостійності також є наявність статуту та установчих документів, які відповідачем не заперечуються, юридичної правоздатності як майстерні так і виробничої дільниці; власник печатки, кутового штампу, окремого розрахункового рахунку в банківській установі для грошових операцій, права видачі довіреностей на отримання матеріально-технічних цінностей, права прийому-звільнення трудівників та оплата їх праці, можливості володіти, користуватися і розпоряджатися власністю на свій розсуд; визнати те, що відповідач знає про підставу позову впродовж двох років; тривале ухилення відповідача від надання довідки щодо заробітної плати та належного паю; визнати порушенням конституційного й законного права позивача, як людини і громадянина; дії відповідача визнати винними; зобов'язати відповідача надати довідку про розмір отриманої заробітної плати за фактичний час трудових відносин, а також розмір належного паю, гарантованим поштовим відправленням; стягнути заподіяну моральну шкоду в розмірі 25000 грн., а також матеріальну шкоду, розмір

2

якої складає 500 грн. та зобов'язати відповідача відшкодувати судові витрати. Визнати те, що роботодавець зобов'язаний зберігати документи по оплаті праці впродовж 75 календарних років.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 листопада 2006 року в задоволенні позовуОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, колегія судців вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Вирішуючи спір, суд встановив, що позивач ОСОБА_1. в період з 1989 року по 1992 рік дійсно працював в госпрозрахунковій виробничій майстерні колгоспу ім. Чкалова с. Некрасово Вінницького району та госпрозрахунковій дільниці колгоспу ім. Леніна с Коржівка Немирівського району.

Ці обставини підтверджуються матеріалами справи та поясненнями сторін.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказані госпрозрахункові майстерня та дільниця були створені на підставі загальних зборів членів вищеназваних колгоспів для виконання робіт, надання послуг населенню і організаціям та отримування прибутку, вони були структурними підрозділами цих колгоспів і не мали статусу юридичної особи. Керівником цих підрозділів вказаних колгоспів було призначено в той період часу ОСОБА_2.

Судом встановлено, що в 1991 році ці підрозділи колгоспів були ліквідовані, що підтверджується матеріалами справи.

Як видно з ксерокопії трудової книжки ОСОБА_2. (а.с.18-19), його було звільнено з посади завмайстернею колгоспу ім. Чкалова с. Некрасово Вінницького району в червні 1991 року по переводу в МП «ТУР» м. Вінниці.

Відповідно до ст.49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Врахувавши вищевказані обставини та вимоги закону, суд дійшов до правильного висновку про відмову позивачу в позові за безпідставністю і недоведеністю, належними і відповідними доказами, його вимог, оскільки відповідач ОСОБА_2. не являється належним відповідачем по даному спору, так як він був тільки керівником госпрозрахункових майстерні та дільниці вищезазначених колгоспів, в яких працював позивач, тобто він являвся фізичною особою, а не власником чи уповноваженим органом підприємства - юридичною особою.

Таким чином, суд повно з'ясував обставини справи, права та обов'язки сторін, перевірив їх доводи і заперечення, дав належну оцінку доказам і постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необгрунтовані і висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 листопада 2006 року залишити

без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня проголошення.