Справа № 22 ас - 289 / 2007                                         оскаржуване рішення постановлено під

Категорія 39                                                                   головуванням Байдака В.Г.

Доповідач :   Чуприна В.О.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 березня  2007 року                                Колегія суддів судової палати з цивільних

справ апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого: Чуприни В.О.

Суддів :  ІванюкаMB., МатківськоїMB.

При секретарі: Марейчик Н.О.

За участю : представника позивача ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини А-2502 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1до Військової частини А 2502 про стягнення невиплаченої надбавки за безперервну військову службу, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2006 року майор запасуОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом про зобов'язання військової частини А 2502 провести перерахунок надбавки з 01.05.2003 року по 31.07.2003 року у розмірі 50%, а з 01.08.2004 року по 30.09.2005 року 70% з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів і просив стягнути з військової частини суму недоплаченого грошового забезпечення за даний період. Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що відповідач протиправно виплачував йому надбавку за безперервну військову службу в заниженому розмірі, а не 50% при вислузі 19 років 09 місяців і в наступному 70% з 01.08.2003 року при досягненні вислуги, що суперечить Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» № 389 від 5 травня 2003 року.

2

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 грудня 2006 року позов задоволено і визнано протиправними дії військової частини щодо нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки до грошового забезпечення. Зобов'язано військову частину провести позивачу доплату між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою в розмірі 50%, передбаченою Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» № 389 від 5 травня 2003 року, за період з 1 травня 2003 року по 31 липня 2003 року та надбавкою в розмірі 70% за період з І серпня 2003 року по 31 вересня 2005 року та стягнути з Військової частини А 2502 на користь ОСОБА_1. доплату за вказаний період з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів, а на користь держави 51 грн. державного мита

В апеляційній скарзі Військова частина А 2502 в особі командира Близнюка СІ., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просила судову постанову скасувати і ухвалити нову про відмову ОСОБА_1 задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги і заслухавши представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга належить задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності з Указом Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» № 389 від 5 травня 2003 року позивачу повинна виплачуватись надбавка в максимальному розмірі, в залежності від стажу служби, а відповідач всупереч норм національного законодавства обмежив розмір надбавки.

Проте з таким висновком колегія суддів погодитись не може, оскільки вони є неправильними і суперечать Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» № 389 від 5 травня 2003 року, вимогам Інструкції про порядок та умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України від 26 травня 2003 року №149, виданої у виконання Указу.

Відповідно Указу Президента України і даної Інструкції, надбавка встановлюється Міністром оборони України щорічно, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення в розмірах до 50%, до 70%, до 90% в залежності від стажу служби. Тобто вказаними законодавчими актами Міністру оборони

3

України надано право встановлювати відсотки грошового забезпечення при наявності коштів.

Позивачу розмір надбавки виплачувався згідно наказів Міністра оборони України та у відповідності з вимогами Указу і Інструкції, а тому в суду не було законних підстав задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги є законними і обґрунтованими і оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судове рішення необхідно скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, виходячи з невідповідності позовних вимог вимогам закону.

Розподіл судових витрат апеляційний суд проводить за правилами ч.5 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 198,202,205,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Військової частини А 2502 задовольнити.

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 грудня 2006 року скасувати і ухвалити нову, якою в позові ОСОБА_1до Військової частини А 2502 про стягнення невиплаченої надбавки за безперервну військову службу відмовити.

Судові витрати у виді сплати 25,50 грн. державного мита компенсувати Військовій частині А 2502 за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.