Справа №22-291   2007 р.                                             Рішення ухвалено під головуванням

Категорія: 33                                                                    Овсюк Є.М.

Доповідач Якута О.І.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 20 березня 2007 року.

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької об­ласті в складі:

Головуючого: Якута О.І.

Суддів: Щолокова О.В., Міхасішин І.В.

при секретарі Марейчик Н.О.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 6 грудня 2006 року, ко­легія суддів, -

установила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 6.12.2006 року в позові ОСОБА_1до ОСОБА_4., ОСОБА_5 про право на самовільно зайняту частину земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зне­сення огорожі, визначення на місцевості і встановлення меж, про відмовлення стану земе­льної ділянки, який існував до порушення права, перероблення надмірно високого парка­ну, відшкодування майнової (матеріальної) і моральної шкоди, додержання правил і обов'язків добросусідства - відмовити.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, або направити справу на новий розгляд, оскільки судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючим мотивам.

Матеріалами справи встановлено, що сторони проживають по сусідству.

Рішенням Ленінського районного суду від 17.09.2003 р. частково задоволено позов ОСОБА_4. до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною діля­нкою площею 2099,92 кв. м., що знаходиться поАДРЕСА_1, шляхом перенесення огорожі зі сторони будинку ОСОБА_1. від­повідно до плану, визначеному в технічному паспорті.

Дане рішення виконане.

Позивач не представив ніяких доказів, що відповідачі порушили виконання цього рішення суду.

2

Рішенням виконкому Вінницької міської Ради народних депутатів від 5.09.96 р. №682, позивачу надано 400 кв. м. земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків по АДРЕСА_2 в по­стійне користування за рахунок земельної ділянкиОСОБА_6., ОСОБА_7. (а. с.

25).

Рішенням 10 сесії 24 скликання Вінницької міської ради №279 від 31.03.2003 р. по­зивачеві надано дозвіл на складання проектів відведення земельних ділянок загальною площею 1112 кв. м., з метою подальшої передачі у приватну власність, в т. ч. 400 кв. м. за рахунок постійного користування позивачем та 712 кв. м. за рахунок земель міської Ради, які не передані у власність або користування (а. с. 47).

На дане рішення було подано протест прокурора м. Вінниці про скасування даного рішення, оскільки позивачем не представлено погодження межі земельної ділянки сусідів ОСОБА_8. та ОСОБА_4., чим порушено вимоги ст. ст. 118,198 ЗК України.

Більше того, ним представлено протокол обстеження та погодження меж земельної ділянки будинковолодіння позивача за підписомОСОБА_9., яка являлась власником будинку АДРЕСА_1і продала цей будинок ОСОБА_8., а та 22.09.2003 р. продала цей будинок відповідачам, (а. с. 30)

В зв'язку з тим, що підписОСОБА_9. підроблено, по цьому факту порушено кримінальну справу (а. с. 192,207).

В зв'язку з такими обставинами рішенням Вінницької міської Ради 3 сесії, 5 скли­кання за №209 від 4.07.2006 р.. та враховуючи, що на день подачі документівна надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки позивачу, власником будинкуАДРЕСА_1була ОСОБА_8., яка не погоджувала протокол обстеження та погодження межі земельної ділянки на час погодження меж земельної ді­лянки, протест прокурора задоволено: визнано такими, що втратили чинність п.п. 21,21.1, 21.2 рішення від 31.03.2003р. №279, яким надано позивачу дозвіл на складання проекту земельної ділянки площею 0,1112 кв.м.

Згідно чого позивач немає в своєму користуванні земельної ділянки площею 1112 кв.м., щодо якої заявлено позов, а тільки 400 кв.м., тому його права не порушено.

Виходячи з викладеного суд підставно відмовив у позові, так як позивач пред'явив позов щодо земельної ділянки, яка йому не належить, а належить до земель Вінницької міської ради, яка позову до відповідачів не пред'являє.

В зв'язку з чим і підставно відмовлено і в решті позову, оскільки вони стосуються земельної ділянки, яка позивачу не належить.

Не представлено позивачем і докази про те, що побудований відповідачами паркан, не відповідає будівельним нормам.

Посилання позивача на те, що суд не викликав в судове засідання Вінницьку міську раду та управління земельних ресурсів - безпідставне, оскільки позовні вимоги до них щодо усунення перешкод в приватизації земельної ділянки площею 1112 кв.м. не заявля­лись.

3

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10. пояснив, що на виконання рішення су­ду від 17.09.2003р. було перенесено паркан в сторону будинку позивача, при цьому нова межа не встановлювалась і при перенесенні паркану городні культури, кущі, дерева не бу­ли знищені чи пошкоджені, тому суд підставно відмовив і в позові про стягнення матеріа­льної та моральної шкоди.

Судом правильно застосовано норму матеріального та процесуального права, тому немає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду від 6 грудня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.