Справа № 462/9458/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2022 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 164136 від 22.12.2021 року ОСОБА_1 , 21.12.2021 року о 23 год. 05 хв. у м. Львові по вул. Ряшівська, 5/77 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, який перебував у форменному одязі під час виконання службових повноважень, відмовлявся виконувати вимоги залишити визначене місце, шарпав за одяг поліцейського, чим порушив вимоги Закону України «Про національну поліцію», а саме п. 1 ст. 36, п. 2 ст. 62, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зважаючи на обов`язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явилася у судове засідання, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, обізнана про наявність даного адміністративного провадження, що підтверджується підписом у протоколі, тобто судом вжито заходів щодо забезпечення участі особи, щодо якої складено протокол у судовому засіданні, визнано можливим розгляд справи у її відсутності.

Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку, що тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність законного розпорядження або вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, яке випливає з прав працівника поліції, визначених у Законі України «Про Національну поліцію». Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків, тобто виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 цього ж Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 є склад вказаного адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 164136 від 22.12.2021 року (з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечив щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, згідний із складанням щодо нього адміністративного протоколу, про що розписався), копією протоколу АЗ № 125944 від 22.12.2021 року про адміністративне затримання, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Аналізуючи докази у даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП доведена повністю і ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівника поліції, що сам не заперечив у протоколі.

Вина ОСОБА_1 доведена сукупністю належних і допустимих доказів.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, те, що останній раніше притягався до адміністративної відповідальності (а.с. 3), беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2022 року складає 496 грн. 20 коп.

Керуючись ст. 185, 283, 284 КУпАП, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. судового збору.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя/підпис/                                        

З оригіналом згідно.

Суддя:                                                        Н. М. Галайко