Судове рішення #13386787


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2-а-1990/09/2370                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Мишенко В.В.

Суддя-доповідач:  Ізмайлова Т.Л.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"31" січня 2011 р.                                                                                 м. Київ

Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

          головуючого  судді                                                        Ізмайлової Т.Л.

          суддів                                                                                    Твердохліб В.А., Шостака О.О.

          

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сміла Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від  18.05.2009 року у справі за адміністративним позовом  Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області до відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сміла Черкаської області  про стягнення коштів,-    

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сміла Черкаської області про визнання дій щодо відмови у прийнятті до відшкодування коштів на виплату адресної допомоги неправомірними, стягнення з відповідача заборгованості у сумі 220 454,69 грн.  

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.05.2009 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.  

          Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав  апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову,  якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

          Сторони в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.    

           Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача –підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

          Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень    (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області були здійснені виплати щомісячної державної адресної допомоги до пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за травень-грудень 2008 року та січень-лютий 2009 року на загальну суму 220 061,11 грн. та 393,58 грн. –витрат на виплату і доставку даної допомоги.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сміла Черкаської області були підписані акти щомісячної звірки в яких зазначено, що до заліку не прийняті виплати адресної допомоги в сумі 220 454,69 грн. в тому числі і витрати на виплату і доставку в сумі 393,58 грн.  

Позивач звернувся до суду з позовом, оскільки вважає, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, тому має бути відшкодована відповідачем.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що дії відповідача є протиправними, оскільки державна адресна допомога та витрати на її доставку та виплату повинні  бути ним відшкодовані, так як згідно п. 4 постанови КМУ № 265 від 26.03.2008 року виплата такої допомоги проводиться за рахунок коштів, з яких виплачується  пенсія або державна соціальна допомога, а що стосується стягнення то такі спори повинні вирішуватись на рівні центральних органів сторін. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплат здійснюється органами Пенсійного фонду України. Ця норма стосується і призначення та виплат пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва  або професійного захворювання.

З набранням чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати його або особам, які перебувають на його утриманні пенсії по інвалідності у зв’язку з втратою годувальника.

Статтею 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» зазначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати  професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує  відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного  випадку на виробництві або професійного захворювання.

Постановою КМУ «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян»№ 265 від 26.03.2008 року визначено, що: …виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4.

Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. (п.4. Постанови).

Даний перелік є вичерпним і до нього не внесено «адресну допомогу до пенсії», яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адресна допомога підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, оскільки відповідно до п. 3 Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії, виплачені  відповідно до вимог  п. «а», «в», «г»ст. 26, 37,38, та пенсії, виплачені відповідно до ст. 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в раз настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим Постановою КМУ від 21.08.2001 року № 1094.

Отже, відшкодуванню підлягають суми, пов’язані з виплатою пенсій внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а тому в діях відповідача не вбачається протиправності.

  Згідно зі ст. 198, 202  КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, має право скасувати її та прийняти нову. Підставами для скасування постанови суду першої інстанції є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

           Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга  відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сміла Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від  18.05.2009 року у справі за адміністративним позовом  Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області до відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сміла Черкаської області про стягнення коштів - підлягає задоволенню, а постанова суду  першої інстанції –скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 197, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області  –задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від  18.05.2009 року –скасувати  та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог - відмовити.

  Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ч.2 ст. 212, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий суддя

Судді



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація