24.01.2011

Справа № 22ас-137/2011р.                                        Головуючий у першій

                                                                         інстанції Курнякова Т.А.

Категорія  88                                                             Доповідач у апеляційній

                                                   інстанції Єфімова В.О.  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 січня 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого:                    Єфімової В.О.,

суддів:                              Зотова В.С., Птіціної В.І.,

розглянувши у порядку, передбаченому ч.8 ст.1832 КАС України, в місті Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м.Севастополя на постанову Балаклавського районного суду м.Севастополя від 22 грудня 2009 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м.Севастополя, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги „Дітям війни”,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м.Севастополя, Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України, Державного казначейства України, та просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 рік, та січень-липень 2009 року, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м.Севастополя нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2008-2009 роки в сумі 2001 грн. 60 коп., стягнути на її користь з Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м.Севастополя суму в розмірі 2001 грн. 60 коп., нарахувати їй додатково до пенсії з липня 2009 року щомісячно 20 % від мінімальної пенсії.

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач, як дитина війни має право на підвищення пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, однак за вказаний період часу вона отримала підвищення до пенсії тільки на 10%.

Постановою Балаклавського районного суду м.Севастополя від 22 грудня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволений частково. У поновленні пропущеного строку звернення до адміністративного суду – відмовлено. Постановлено стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м.Севастополя на користь позивача у рахунок підвищення пенсії за період з 27 жовтня 2008 року по 31 липня 2009 року суму 1 060 грн. 27 коп. В останній частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач Управління Пенсійного фонду України у Балаклавському районі м.Севастополя подало апеляційну скаргу у якій ставить питання про скасування оскаржуваного судового рішення з підстав невідповідності нормам матеріального права та ухвалення нового про залишення позовних вимог позивача без задоволення.   

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

Зі справи видно, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 являється пенсіонером за віком, має статус дитини війни (а.с.4,5), відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих  актів  України”,  мінімальний  розмір  пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, якій у 2008 році мав наступні розміри: з 1 січня – 470грн., з 1 квітня – 481грн., з 1 липня – 482грн., з 1 жовтня 498грн.

Відповідно до ст.54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили  працездатність встановлений на рівні 573грн.

У 2008-2009 роках відповідач фактично виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Суд правильно оцінив викладене і ту обставину, що зі справжнім  позовом ОСОБА_4 звернулася лише 27.10.2009 року (а.с.3), тобто з пропуском строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, та не надала доказів поважності причин пропуску строку і, обґрунтовано ухвалив постанову про часткове задоволення вимог, та стягнення на користь позивача недосплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 27 жовтня 2008 року по 31 липня 2009 року в сумі 1 060 грн. 27 коп.

Підстав для скасування або зміни постанови колегія не вбачає, оскільки остання не суперечить вимогам  ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” та ст.99 КАС України.

Доводи відповідача висновків суду не спростовують, підставою для скасування постанови не являються, так як право громадян на отримання державних соціальних гарантій не може бути обмежено відсутністю фінансування.

Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Балаклавському районі м.Севастополя - відхилити.

Постанову Балаклавського районного суду м.Севастополя від 22 грудня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу  може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий:                                                         В.О.Єфімова

Судді:                                                                  В.С.Зотов

                                                                            В.І.Птіціна