У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого-судді Орлова С.О.,
Суддів Швець В.А., Крещенко А.М.,
за участю прокурора Деруна А.І.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 січня 2011 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Полтавської області від 04 листопада 2010 року щодо нього.
Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області від 22 липня 2010 року
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимого 20.12.1995 обласним судом
Миколаївської області за п. «а» ст. 93, ч. 3 ст. 142,
ч.ч. 1,3 ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) на
13 років позбавлення волі. Звільнений умовно-
достроково 23.02.2006 року, невідбутий строк –
10 місяців 24 дні
засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов’язку, передбаченого п. 2 ст. 76 КК України.
Вироком Апеляційного суду Полтавської області від 04 листопада 2010 року скасовано вирок суду першої інстанції в частині застосування до нього ст.ст. 75,76 КК України про звільнення від відбуття покарання з випробуванням. Призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України - 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Виключено з мотивувальної частини вироку суду першої інстанції посилання на ознаку скоєння злочину - порушення правил експлуатації транспорту.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним в тому, що він, 30 березня 2010 року близько 15 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи власним автомобілем DAEWOO-NEXIA д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом, в умовах необмеженої видимості, в світлий час доби по сухому асфальтобетонному покриттю дороги, по вул. Набережній лейтенанта Дніпрова у м. Кременчуці, не забезпечивши безпеку руху, порушив вимоги п.п. 10-1, 10-9 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7, заподіявши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі захисник засудженого, не оспорюючи правильності кваліфікації його дій та обґрунтованості засудження за ч.2 ст. 286 КК України, вважає, що апеляційний суд при постановленні вироку вийшов за межі пред’явленого обвинувачення та не врахував належним чином всіх пом’якшуючих покарання обставин, зокрема, щире каяття засудженого, визнання вини та часткове відшкодування шкоди. У зв'язку з цим просить змінити вирок апеляційного суду та призначити ОСОБА_6 більш м’яке покарання.
Засуджений у своїй касаційній скарзі приводить по суті такі ж самі доводи та порушує питання аналогічного змісту.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав .
Доводи, наведені у касаційних скаргах про надмірну суворість призначеного засудженому покарання є безпідставними, оскільки судом апеляційної інстанції було розглянуто справу в межах апеляційної скарги прокурора, з врахуванням заперечень поданих захисником, була дана правильна оцінка обставинам справи та наслідкам вчиненого ОСОБА_6 злочину. При визначенні покарання засудженому апеляційним судом належним чином враховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, що відповідає вимогам ст. 65 КК України. Саме з урахуванням того, що ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненому та щиро розкаявся, суд призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі на певний строк у меншому розмірі, аніж це передбачено верхньою межею санкції кримінального закону, за яким його засуджено. Призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційних скарг захисника та засудженого і зміни судового рішення щодо засудженого ОСОБА_6
Керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Полтавської області від 04 листопада 2010 року щодо ОСОБА_6 - без зміни .
Судді:
Орлова С.О. Швець В.А. Крещенко А.М.