У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних  справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді             Пойди М.Ф.

суддів:                 Квасневської Н.Д., Марчук Н.О.

за участю прокурора           Саленка І.В.          

розглянула в судовому засіданні 25 січня 2011 рок у  у м. Києві справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  на судові рішення щодо ОСОБА_1

Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2010 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого,

за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2010 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено  за те, що він, 7 березня 2010 року близько 2-ї год., проник у домогосподарство АДРЕСА_1, де, пошкодивши вікно, проник до будинку, звідки таємно викрав майно ОСОБА_2 на загальну суму 428,10 грн.

14.03.2010 року близько 24-ї год., діючи повторно, ОСОБА_1 проник у домогосподарство АДРЕСА_2 де, пошкодивши вхідні двері,  проник до будинку, звідки викрав майно ОСОБА_3 на загальну суму 2644,49 грн.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 та направити справу на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, а також істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Вважає, що суд першої інстанції призначив надто м’яке покарання засудженому, апеляційний суд необґрунтовано залишив вирок щодо ОСОБА_1 без зміни, а  апеляцію прокурора без задоволення, в якій порушувалося питання про постановлення щодо засудженого нового вироку у зв’язку з м’якістю призначеного покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що її необхідно залишити без задоволення, а судові рішення – без зміни з таких підстав.

Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, непереконливі.

Суд, призначаючи засудженому покарання, в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, конкретні обставини справи, те, що він щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, взяв до уваги його матеріальний стан, думку потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні.

За таких обставин, суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення засудженому покарання, близького до нижчої межі, передбаченої санкцією закону, яке підлягає реальному відбуванню.

Зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції видно, що суд навів мотиви на спростування доводів апеляції прокурора, в якій йшлося про м’якість призначеного ОСОБА_1 покарання, зазначив підстави її відхилення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.377 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б потягли безумовне скасування судових рішень щодо ОСОБА_1, не виявлено.

Керуючись ст.ст.394 – 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.

С у д д і :

    М.Ф. Пойда Н.Д. Квасневська Н.О. Марчук