УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Пойда М.Ф.
суддів - Марчук Н.О., Швеця В.А.
з участю прокурора – Сорокіної О.А.
законного представника – ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні 25 січня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою законного представника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 05 січня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 14 травня 2010 року щодо нього.
Вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 05 січня 2010 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина
України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 травня 2010 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 року приблизно о 01 год. 15 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння біля пивної палатки «Оболонь» на площі Ринок в м. Миколаєві Львівської області на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли раптово між ним та ОСОБА_4, під час бійки розкладеним ножем, який дістав з кишені штанів, завдав потерпілому удар у тулуб, заподіявши проникаюче ножове поранення грудної клітини зліва з пошкодженням серця, від якого ОСОБА_4 помер по дорозі в лікарню.
У касаційній скарзі законний представник засудженого ОСОБА_1 просить судові рішення змінити, перекваліфікувати дії засудженого з ч.1 ст. 115 КК на ч.2 ст. 121 КК, врахувати, що засуджений мав намір захиститися від неправомірних, на її думку, дій загиблого та його друзів, та пом’якшити йому покарання .
Потерпіла ОСОБА_5 у своїх запереченнях просила вирок залишити без зміни, касаційну скаргу – без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти скарги, однак просив виключити з резолютивної частини вироку рішення про стягнення із засудженого на користь потерпілих витрат за надання адвокатських послуг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки судів 1-ї та апеляційної інстанцій про те, що ОСОБА_2 з метою вбивства умисно наніс розкладеним ножем удар у тулуб потерпілому, заподіявши проникаюче ножове поранення грудної клітини зліва з пошкодженням серця, від якого ОСОБА_4 помер, ґрунтуються на сукупності зібраних у справі доказів і є правильними.
Суди у своїх рішеннях дали оцінку твердженням ОСОБА_2 про те, що його дії були обумовлені побиттям з боку загиблого та його друзів, і обґрунтовано прийшли до висновку про їх безпідставність з урахуванням, зокрема, показань свідків ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Дії ОСОБА_2 за ст. 115 ч.1 КК України кваліфіковано правильно, підстав для зміни кваліфікації , про що просила законний представник у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судових рішень, по справі не встановлено.
Разом з тим, призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд не в достатній мірі врахував обставини, що його пом’якшують, особу засудженого і конкретні обставини справи, що обумовило призначення йому покарання, яке є несправедливим внаслідок суворості.
Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільно з’явився до органів міліції із зізнанням, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, вчинив злочин у неповнолітньому віці, потерпілим частково відшкодовані матеріальні збитки ( витрати на поховання ).
Крім того, за висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 270 від 12.09.2007 р. ОСОБА_2 виявляв стійкий соціалізований розлад підліткового віку з переважанням істеро-збудливих рис особистості, наявні у нього психічні порушення у вигляді емоційно-вольової нестійкості, імпульсивності, низького контролю інтелекту над емоціями, підвищеної демонстративності із завищеною самооцінкою мали значний вплив у період інкримінованих дій на адекватну оцінку ситуації, усвідомлення власного місця і ролі в цій ситуації та привели до зниження контролю своєї поведінки і здатності її регулювати, ОСОБА_2 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, але не в повній мірі.
Зазначені обставини та дані про особу ОСОБА_2 давали суду підстави для призначення засудженому за ч.1 ст. 115 КК України покарання у виді позбавлення волі, але за розміром меншим, ніж на строк 11 років.
На зазначене не звернув уваги й суд апеляційної інстанції при перевірці вироку в апеляційному порядку.
З огляду на викладене, судові рішення щодо ОСОБА_2 підлягають зміні з пом’якшенням призначеного засудженому покарання.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 судом вирішені у відповідності до чинного законодавства, в тому числі і стосовно відшкодування витрат за надання адвокатських послуг, тому колегія суддів в цій частині підстав для зміни судових рішень не вбачає.
Керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу законного представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 05 січня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 травня 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити: пом’якшити призначене йому покарання за ч.1 ст. 115 КК України до 9 років позбавлення волі .
У решті вирок та ухвалу залишити без зміни.
С у д д і:
Пойда М.Ф. Марчук Н.О. Швець В.А.
З оригіналом згідно:
Суддя Марчук Н.О.