Справа  № 2-а-58/11

Категорія 86

П О С Т А Н О В А

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25.01.2011 року                                                             м. Білгород - Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - одноособово судді Лук’янчук О.В.

   при секретарі - Охримчук А.В.,  

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Білгород - Дністровської міської ради про покладення обов'язку по виплаті разової грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про покладення обов'язку по виплаті разової грошової допомоги, просить визнати неправомірною діяльність відповідача щодо несплати позивачу разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій до дня Перемоги у повному обсязі; стягнути з відповідача разову грошову допомогу за 2004 рік - 130 грн., у 2005 році - 1 410 грн., у 2006 році - 1545 грн., у 2007 році- 1770 грн.  30 коп., у 2008 році - 2095 грн., а всього - 6 950 грн.

          Позивач у судовому засіданні позовні вимоги пдтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

          Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не згоден, в задоволенні позовних вимог позивача просить відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, які є  в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 27 квітня 1998 року.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»доповненнями до Закону від 25.12.1998 року № 367-ХІУ, 22.12.1995 року № 488/95-ВР позивачу щорічно до 5-ого травня повинна надаватися одноразова грошова допомога в розмірі 5-ти мінімальних пенсій.

У 2004 році ст. 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»передбачена виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 120 грн.

У 2005 році ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»передбачена виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 250 грн.

У 2006 році дія  ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була зупинена на 2006 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а ст. 30 цього Закону передбачена виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 250 грн.

У 2007 році дія ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»була зупинена на 2007 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а ст. 29 цього Закону передбачена виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 280 грн.  

У 2008 році п.п 1 п.20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року»була передбачена виплата щорічної разової допомоги  учасникам бойових дій у розмірі 310 грн.

Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення виконкому Білгород - Дністровської міської ради від 09.06.2010 року №50/1335, ОСОБА_1 зареєстрований у Єдиному Державному реєстрі пільговиків як учасник бойових дій. Згідно Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, допомога до 9 Травня виплачувалась в слідуючих розмірах: 2005 р.- 250,00 грн.; 2006 р. - 250,00 грн.; 2007 р. - 280,00грн.; 2008 р. - 310,00 грн.; 2009 р. - 340 грн.

          Так, сторонами не заперечується факт отримання позивачем щорічної грошової допомоги  у 2004-2008 роках у зазначених вище розмірах.

          Як вбачається ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виплати учасниками бойових дій щорічної разової допомоги в розмірах, які передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» були обмежені.

          Будь-яких рішень щодо неконституційності положень вказаних законів Конституційним Судом України не приймалося, отже вони є чинними та обов`язковими для виконання.

          Положення ст. 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», відповідно до якого була передбачена виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 120 грн., втратило чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 20-рп/2004 від 01 грудня 2004 року.

          Положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якого була передбачена виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій у розмірі 280 грн., втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року.

          Пунктом 20 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких інших законодавчих актів України»№ 107-УІ від 28.12.2007р. внесено зміни до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року №3551-XII, якими встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом України про Державний бюджет України.

          Постанова КМУ № 183 від 12 березня 2008 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про захист нацистських переслідувань»встановлює, що у 2008 році виплата щорічної грошової допомоги здійснюється: учасникам бойових дій - у розмірі 310 грн.

          Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Відповідно в період з 01 січня по 30 листопада 2004 року, з 01 січня по 08 липня 2007 року Закони України про Державний бюджет України на 2004 та 2008 роки були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених законами «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

          Оскільки ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено право осіб, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги, то з приписів зазначених нормативних актів випливає, що право на отримання щорічної одноразової допомоги до 5 травня у розмірах, установлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають особи, які взагалі не отримали її з різних причин до 5 травня, у разі їх звернення за отриманням такої допомоги після поновлення дії норм цих законів у зв’язку з визнанням неконституційними змін до них, у строк до 30 вересня відповідного року.

          Як вбачається з позовної заяви, а також позивачем не заперечується у судовому засіданні, що відповідач виконав свої зобов’язання перед ним до 05 травня відповідно 2004-2008 років, виплативши йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі встановленому Законами України про Державний бюджет України на 2004, 2005, 2006, 2007,2008 роки та у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року.

          Таким чином, суд вважає, що відсутні правові підстави для визнання неправомірною діяльність Управління праці та соціального захисту населення виконкому Білгород - Дністровської міської ради безпідставною та стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Білгород - Дністровської міської ради недоотриманої суми разової щорічної грошової допомоги за 2004-2008 роки, у розмірі 6950 грн. , а тому в задоволенні позовних вимог           ОСОБА_1 про покладення обов'язку по виплаті разової грошової допомоги слід відмовити.

          Керуючись ст.ст. 17-18, 69-71, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Білгород - Дністровської міської ради про покладення обов'язку по виплаті разової грошової допомоги - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування  судом частини третьої статті 160 КАС України, а також пийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: