Ухвала

Іменем України

17 січня 2022 року

м. Київ

справа № 754/7549/21

провадження № 61-21310ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви про усунення перешкод у користуванні квартирою та скасування реєстраційних дій, накладення арешт на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви та просила забезпечити позов шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» (далі - ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал») чи іншим особам вчиняти дії щодо виселення, вчинення перешкод ОСОБА_1 чи членам її родини у користуванні квартирою АДРЕСА_1 до розгляду цивільної справи в суді про усунення перешкод у користуванні квартирою та скасування реєстраційних дій, накласти арешт на цю квартиру.

Заява обґрунтована тим, що відповідач може в будь-який момент здійснити відчуження спірної квартири, що значно утруднить або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду, крім того, відповідач чинить тиск на позивача, щоб вона звільнила спірну квартиру.

Ухвалою від 20 травня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив.

Наклав арешт на кв. АДРЕСА_1 .

Заборонив ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» чи будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо виселення, чинення перешкод ОСОБА_1 чи членам її родини у користуванні кв. АДРЕСА_1 .

Ухвалу негайно направив до Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві для виконання.

Постановою від 03 листопада 2021 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу залишив без задоволення, ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року - без змін.

У грудні 2021 року ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» звернулосядо Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року.

Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, особа, яка подала касаційну скаргу, просить скасувати судові рішення.

Крім того, ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» просить поновити строк на касаційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що копію постанови суду апеляційної інстанції особа, яка подала касаційну скаргу, отримала 01 грудня 2021 року та подала скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Згідно з вимогами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частин першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За приписами частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Забезпечення позову спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, відчужити його тощо.

Згідно з частиною першою статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання тощо.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Такий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності, достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Предметом позову, з яким має намір звернутись ОСОБА_1 є усунення перешкод у користуванні квартирою та скасування реєстраційних дій, тобто оспорити право власності на вказану квартиру, а тому наявний спір щодо права власності на зазначене в заяві нерухоме майно.

Оскільки ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» є власником спірного майна і має об`єктивну можливість розпорядитися ним на власний розсуд у будь-який час, зокрема відчужити його, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони відповідачу чи будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо виселення, чинення перешкод позивачу чи членам її родини у користуванні кв. АДРЕСА_1 .

Суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що такий вид забезпечення позову є достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі. При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Таким чином, задовольняючи заяву про забезпечення позову, який збирається подати заявник, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову, з яким має намір звернутисьОСОБА_1 .

Зі змісту касаційної скарги, судових рішень, що оскаржені,та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись частиною першою статті 389, статтею 390, частиною другою та четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» строк касаційного оскарження ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Стандарт Кепітал» на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви про усунення перешкод у користуванні квартирою та скасування реєстраційних дій, накладення арешт на квартиру.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська