Справа № 426/3777/21

РІШЕННЯ

іменем України

21 січня 2022 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Криви Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Чернишової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сватове Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Луганську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту смерті особи в певний час,-

встановив:

Адвокат Скворцова А.Ю., яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_1 , а також факт смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сорокине (Краснодон).

В обґрунтування заяви вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України у м. Сорокине (Краснодон) Луганської області померла сестра заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим на тимчасово окупованій території, лікарським свідоцтвом про смерть, довідкою про причину смерті.

ОСОБА_2 була сестрою заявника, що підтверджується свідоцтвом про народження померлої та свідоцтвом про народження заявника, де в графі «батьки» матір`ю ОСОБА_2 зазначено російською мовою « ОСОБА_3 », а батько - « ОСОБА_4 ».

Однак, під час отримання заявником паспорту прізвище українською мовою було зазначено як « ОСОБА_5 », при цьому прізвище його сестри в паспорті зазначено « ОСОБА_6 ».

У зв`язку з розбіжностями написання прізвищ українською мовою в паспортах померлої та заявника, не можна підтвердити факт родинних стосунків заявника із ОСОБА_2 , який необхідний заявнику для отримання свідоцтва про смерть сестри.

Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Скворцова А.Ю. в судове засідання не з`явились, зазначивши в заяві про розгляд справи без їх участі (а.с.4).

Представник заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Луганську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судовому засіданні участі не брав, надавши заяву про розгляд справи на розсуд суду та у відсутність представника. Одночасно повідомляє, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян інформація про смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - відсутня (а.с.32).

Виходячи з вищевикладеного, а також положень ч. 3 ст. 211, ч.1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що судовий розгляд справи можливий за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Той факт, що ОСОБА_2 була сестрою заявника, що підтверджується свідоцтвом про народження померлої та свідоцтвом про народження заявника, де в графі «батьки» матір`ю ОСОБА_2 зазначено російською мовою « ОСОБА_3 », а батько - « ОСОБА_4 » (а.с.10,18).

Під час отримання заявником паспорту прізвище українською мовою було зазначено як « ОСОБА_5 », при цьому прізвище його сестри в паспорті зазначено « ОСОБА_6 » (а.с.6-8,11-14).

У зв`язку з розбіжностями написання прізвищ українською мовою в паспортах померлої та заявника, не можна підтвердити факт родинних стосунків заявника із ОСОБА_2 , який необхідний заявнику для отримання свідоцтва про смерть сестри.

Встановлення факту родинних відносин для заявника має юридичне значення, так як він не може зареєструвати факт смерті своєї сестри та реалізувати своє право на спадщину.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити вимогу заявника про встановлення факту родинних відносин між ним та померлою сестрою, оскільки розбіжностями у написанні прізвищ заявника є лише одна буква, всі інші дані: ім`я та по батькові повністю збігаються.

Що стосується встановлення факту смерті, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сорокине (Краснодон) Луганської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 19 жовтня 2021 року, за місцем смерті особи, було видане лікарське свідоцтво про смерть разом з довідкою про причину смерті № 677 (а.с.20) та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.19).

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п. 8 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Так, законодавством України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.

Відомості про смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п.1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: - лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); - фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 р. №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; - рішення суду про оголошення особи померлою; - рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Згідно наказу Міністерства юстиції України 1847/5 від 05.11.2014 року «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» де вказано, що було тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Луганської області, зокрема, м. Сорокине (Краснодон) Луганської області.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Також, суд бере до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Суд, оцінюючи інформацію, яка міститься в лікарському свідоцтві про смерть № 677 від 19.10.2021 р., свідоцтві про смерть від 20.10.2021 серії НОМЕР_1 приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до національного законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey, Cyprus v. Turkey), проти Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia, Ilascu and Others v. Moldova and Russia), грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі Cyprus v. Turkey, ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, закладами охорони здоров`я), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

За таких обставин, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог, оскільки в судовому засіданні встановлено, що обставини, викладені заявником у заяві в обґрунтування своїх вимог щодо встановлення фактів родинних відносин та смерті є достовірними, підтверджені в судовому засіданні, а також підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними.

Факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сорокине (Краснодон) Луганської області, підтверджується письмовими доказами та у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених заявником.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги викладені заявником обставини, підтвердження їх належними доказами, відсутність заперечень з боку заінтересованих осіб, з метою захисту прав особи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст. 4, 76, 81, 258, 259, 263-265, 293-294, 315, 317, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Луганську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту родинних відносин та встановлення факту смерті особи в певний час - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Краснодон, Луганської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сорокине (Краснодон) Луганської області, внаслідок двосторонньої субтотальної пневмонії.

Рішення в частині встановлення факту смерті підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 25 січня 2022 року.

Суддя Ю.В.Крива