Справа №430/2722/21

Провадження №3/430/63/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року                                                смт. Станиця Луганська

Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Дьоміна О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з ВП №1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Улан-Уде Республіки Бурятія Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, такого, що офіційно не працює, утриманців не має, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1ст. 44-3 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, згідно з яким він 15.12.2021 року о 15 год. 05 хв., перебував на вул. Барбашова біля будинку №1 в смт. Станиця Луганська Щастинського району Луганської області, без документів, що посвідчують особу, чим порушив вимоги п.п. 2 п. 2-2 Постанови КМУ від 09.12.2020 року за №1236.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 44-3 ч. 1 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В матеріалах справи наявна інформація щодо визнання ОСОБА_1 своєї провини.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» від 14.10.2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне:

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Таким чином, диспозиція норми ч. 1 ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» за №1645-ІІІ від 06.04.2000 року, серед основних принципів профілактики інфекційних хвороб є дотримання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності.

Так, статтею 29 цього Закону передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов`язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Згідно п.п. 2 п. 2-2 Постанови КМУ за №1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 251 КУпАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, надано протокол серії ВАБ за №873063 від 15.12.2021 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 15.12.2021 року.

Зазначений факт підтверджується також і відеозаписом до вказаного вище протоколу.

Досліджені під час судового розгляду справи та перевірені вищенаведені письмові докази є належними та допустимими у розумінні ст. 251КУпАП.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280  КУпАП суд, давши належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський суд зазначив, що при призначенні покарання для того, щоб втручання було пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Таким чином враховуючи наведене, дані про особу ОСОБА_1 , беручи до уваги характер вчиненого ним правопорушення та конкретні обставини справи, відсутність у матеріалах справи даних про те, що його діями спричинено велику шкоду та завдано значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам, суд вважає можливим, на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.

Судовий збір стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, ст. 44-3, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП України.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за ст. 44-3 ч.1 КУпАП, на підставі ст. 22 КпАП України, у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП - закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області.

Суддя                                                                        О.П. Дьоміна