АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-983                                                              Головуючий у 1 інстанції:

2007 р.                                                                      Дуда Т.М.

Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2007 року                                                                                     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:    Бондара В.О.

Суддів :                Бабак A.M.

Прокопенка О.Л.

При секретарі:    Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від «21» грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Могучий" Мелітопольського району Запорізької області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

20.04.2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПП "Могучий" Мелітопольського району Запорізької області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди.

В позові зазначав, що 14.04.2000 року було укладено договір оренди земельної частки (паю) між ним та ПП "Могучий" терміном на 25 років. Земельна ділянка належала позивачу на підставі земельного сертифікату на право на земельну частку, виданого 28.01.2000 року, розміром 8,85 в умовних кадастрових гектарів, вартістю 31599 грн. Після отримання 15.12.2000 року державного акту на право приватної власності на землю й виділення земельної частки в натурі, відповідно Положень Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року договір оренди землі повинен був переукладатися, проте договір не переукладався. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою

розірвати відносини, оскільки мав намір самостійно обробляти земельну ділянку, проте відповідач ухиляється та продовжує користуватися земельною ділянкою.

Посилаючись на зазначене, просив суд зобов'язати ПП "Могучий", усунути перешкоди в користуванні земельної ділянки, загальною площею 7,89 гектарів, розташованої на території Промінівської сільської ради та повернути її позивачу. Стягнути у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від «21» грудня 2006 року позовні вимоги залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення та ухваленням нового, ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 місцевий суд виходив з того, що незважаючи на зміни щодо предмету договору, дія договору оренди на земельну частку (пай) не припинена, зобов'язання сторін виконуються та відповідач у судовому засіданні довів правомірність своєї поведінки. Зазначеною обставиною, тобто зміною предмета договору оренди, як підставою для його припинення та переукладення, позивач позов не обґрунтував, письмовою заявою у відповідності до ст. 137 ЦПК України такі вимоги не оформлював, а тому предметом судового розгляду вони не були.

Однак погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі пп. З і 4 ч. 1. ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині залишення без задоволення вимог щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та поверненні її підлягає скасуванню та ухваленню в цій частині нового рішення з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 14 квітня 2000 року між сторонами було укладено договір оренди земельної частки (паю) терміном на 25 років. Ця ділянка на час укладення договору належала позивачці на підставі виданого 28 січня 2000 року земельного сертифікату на право на земельну частку (пай), розміром 8,85 умовних кадастрових гектарів.

На підставі рішення виконкому Променівської сільради від 21 грудня 2000 року, № 90 позивач отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 8,85 гектарів в межах згідно з планом.

Розглядаючи справу, місцевий суд не врахував, що право позивача на землю порушено і підлягає захисту. Оскільки після одержання державного акту на право приватної власності на землю й виділення земельної ділянки в натурі згідно з п. 2. З Типового договору оренди земельної частки (паю) (затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року, № 5) зобов'язання сторін за укладеним договором припиняються відповідно до чинного законодавства.

З матеріалів справи (а. с. 15) та пояснення у судовому засіданні вбачається, що відповідач визнав необхідність припинення договору оренди та повернення земельної частки (паю) в полі № 12 мех. загону № 2 після збору врожаю за 2006 рік. Такі дії як позивача, так і відповідача свідчать про намір припинити зобов'язання угодою сторін відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України.

За таких обставин рішення місцевого суду про відмову позивачу повернути земельну ділянку та не чинити йому перешкоди у користуванні нею не відповідає вимогам чинного законодавства.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_1 в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та поверненні її підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суддів вважає, що підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні, оскільки позивач не довів свого позову у цій частині, що є його обов'язком відповідно до вимог засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

Таким чином в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 грудня 2006 року по цій справі в частині залишення без задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:

„Зобов'язати Приватне підприємство „Могучий" не чинити перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належною йому згідно Державного акту II ЗП №022838 від 21 грудня 2000 року земельною ділянкою, площею 7,89 гектарів, яка розташована на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, та повернути її власнику..

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.