2-а-362/11

ПОСТАНОВА

іменем України

          18 січня 2011 року  суддя Голосіївського районного суду м. Києва  Сенін  В.Ю., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду Голосіївського району в місті Києві про оскарження бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

15.12.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, в якому просить поновити йому строк звернення до суду, визнати дії відповідача щодо не нарахування надбавки до пенсії протиправними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену йому, як "дитині війни", щомісячну державну соціальну допомогу, починаючи з 01.01.2006 по 31.12.2010, а також зобов'язати відповідача нараховувати та сплачувати надбавку до пенсії в подальшому.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є "дитиною війни" в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивач зазначив, що має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач також вказав, що бездіяльність відповідача грубо порушила його законні права, позбавила права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному розмірі, що свідчить про нехтування правами громадян з боку відповідача.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову вказав, що Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік»та «Про Державний бюджет на 2010 рік»установлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2009 р., а саме з 01.01.2009 року –49,8 грн.. Розміри соціальних гарантій на 2009-2010 р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму встановлюються відповідними законами України та нормативно-правовими актами КМУ. З 01.01.2009 року по 05.05.2010 р. розмір надбавки залишився незмінним, а саме –49,80 грн.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва і отримує пенсію за віком.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-IV встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України № 3235-IV від 20.12.05 року "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена, відповідач не нараховував і не сплачував позивачу державну соціальну допомогу.

Питання щодо конституційності зазначеного Закону №3235-IV від 20.12.2005 Конституційним Судом України не вирішувалось.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що не нарахування відповідачем та несплата ним позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як "дитині війни" у 2006 році не може бути визнана неправомірною.

Законом України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена.

Однак, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнав положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (п.12 ст.71), яким призупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони,  інші правові  акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.  

Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, а саме: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року вказані зміни у статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (діє з 22.05.2008) дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня –48,1 гривні, з 1 липня –48,2  гривні та з 1 жовтня –49,8 гривні.

Разом з тим частиною 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з наведеного, положення постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року не можуть бути застосовані при вирішені цього спору.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачу пенсії як "дитині війни" на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 01.01.2009 по 31.12.2009 та надалі, доки діє Закон, суд виходить з того, що за період 2009 року та до дня звернення позивача до суду з позовом було чинним закріплене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" право позивача, як "дитини війни", на підвищення її пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка (мінімальна пенсія за віком) визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак нарахування та виплата підвищення до пенсії в період з 01.01.2009 по 31.12.2010 здійснювалося у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.      

За таких обставин Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва зобов'язане здійснити нарахування позивачу надбавки, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період часу з 09.07.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 31.12.2009 та з 01.01.2010 по 31.12.2010 за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, але УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 зазначеного вище Закону і здійснити позивачу відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати їй соціальну допомогу, як "дитині війни" в розмірі встановленому законом, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. На даний час позивач не надала доказів порушення її прав відповідачем в майбутньому. В разі порушення відповідачем в майбутньому прав, свобод та інтересів позивача вона зможе звернутись за їх захистом до суду.  

Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Враховуючи те, що позивач дізналася про своє порушене право з відповіді відповідача від 13.12.2010 на його звернення від 06.12.2010, суд вважає, що нею строк для звернення до суду не пропущено.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 КАС України, а саме: на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України 3 грн. 40 коп. сплаченого нею судового збору .

Керуючись ст. 19, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 94, 99, 100, 102, 160-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2008, з 01.01.2009 по 31.12.2009 та з 01.01.2010 по 31.12.2010 за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя