Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого - судді Збитковської Т.І.
Суддів –Міщенко О.А, Матюхи Ю.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали подання за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Рівненського районного суду від 14 січня 2011 року.
Цією постановою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, одруженого, працюючого слюсарем АТ „ Родина”. на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не судимого.
В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, покликаючись на тяжкість вчиненого злочину, вважає, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, зможе перешкоджати встановленню істини по справі та уникати слідства і суду, тому просить скасувати постанову, як незаконну, і направити матеріали подання на новий судовий розгляд.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали подання та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 12 січня 2011 року в ранковий час, поблизу АДРЕСА_1 Рівненської області передав ОСОБА_3 продукти харчування - шоколадні батончики , в яких знаходився наркотичний засіб - маріхуана, вагою 4,7 гр. що був адресований засудженому ОСОБА_4, тобто, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
У відповідності до вимог ст. 148 КПК України та роз”яснень, що містяться в п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25. 04. 2003 року / з послідуючими змінами/ „ Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”, взяття під варту обирається лише за наявності достатніх підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим його процесуальних обов”язків, що випливають із ч. 2 ст.148 КПК України, і його належної поведінки.
В поданні органу досудового слідства йдеться про можливість ОСОБА_2, перебуваючи на волі, перешкоджати встановленню істини по справі та ухилятися від слідства та суду, враховуючи тяжкість інкримінованого йому злочину.
Однак, матеріали подання не містять жодних даних, які б стверджували про те, що ОСОБА_2 буде перешкоджати встановленню істини по справі чи ухилятися від слідства і суду, і що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов”язків.
Як видно із справи, ОСОБА_2 дійсно обвинувачується у скоєнні злочину, який законом віднесено до категорії тяжких злочинів, однак, має постійне місце проживання, сім”ю, в якій виховується двоє неповнолітніх дітей, працює, позитивно характеризується, розкаявся у вчиненому і дає детальні показання по суті пред”явленого обвинувачення, що знайшло своє підтвердження при розгляді подання.
За таких обставин суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365,366.382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Постанову Рівненського районного суду від 14 січня 2011 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції , –без задоволення.
ГОЛОВУЮЧА
СУДДІ