Справа № 22-430 2007 р. Головуючий у 1-й інст.Дячишин В.Ф.
Категорія 31 Доповідач Юхименко А.Г.
РІШЕННЯ
іменем України
2 КВІТНЯ 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Юхименка А.Г. Суддів : Монастирецького Д.І.,Бермеса І.В. При секретарі:Жовнір О.З. З участю: сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2і ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду М.Львова від 9 листопада 2006 року;
встановила:
Оскаржуваним рішенням задоволено позов Львівського міського комунального підприємства „Львітеплоенерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2і їх сина ОСОБА_1 про стягнення заборгованності за спожиту теплоенергію та гаряче водопостачання. Поновлено строк звернення до суду та стягнуто з відповідачів солідарно в користь позивача заборгованість з січня 1995 року по 1 жовтня 2002 року в розмірі 4639 грн.57 коп. та в дохід держави 51 грн. судового збору, а також ЗО грн. за ІТЗ.
В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення скасувати, ухвалити нове, яким в позові відмовити, т.я. суд безпідставно поновив позивачу строк позовної давності, хоч вони просили такий застосувати; по договору міни квартири, в яку позивач надавав послуги, від 21 січня 2002 року, вони зобов'язані були оплатити комунальні борги по квартирі за винятком боргів ОСОБА_3., яка повина була сама платити; про наявність боргу їм позивач нічого не говорив, тому висновок суду про це не відповідає матеріалам справи, проплат за бувших споживачів вони не робили, до жовтня 2002 року платили лише за себе.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_1 та представника позивача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в позові, виходячи з таких підстав.
Позивач дійсно надавав послуги теплоенергії та гарячого водопостачання в квартиру АДРЕСА_1 . Власниками вказаної квартири відповідачі - сім"я ОСОБА_1 стала внаслідок договору міни від 21 січня 2002 року, в якій вони зареєстровані з 29 січня 2002 року. Відповідно до вказаного договору відповідачі взяли на себе обов'язок погасити заборгованість по комунальних послугах, в т.ч. і за спожиту теплоенергію та гаряче водопостачання(а.с.6,7), тому позивач вправі був пре"явити до них позов про стягнення заборгованості.
Договірні відносини між сторонами по оплаті за надані послуги припинено у вересні 2002 року, після цього позивач оплату позивачам не нараховував. Станом на 01 жовтня 2002 року заборгованість відповідачів перед позивачем становила суму 4639 грн.57 коп. (а.с.8).3-х річний строк звернення до суду за захистом порушеного права минув 01 жовтня 2005 року. Позов заявлено 25 травня 2006 року, тобто з пропуском вказаного вище строку.
Поновлючи такий, суд вказав, що позивач постійно наполягав на оплаті боргу, а відповідачі проти факту його існування не заперечували та частково здійснювали проплати.
Однак такий висновок жодним доказом не підтверджено, т.я. відсутня будь-яка переписка щодо існування боргу та необхідності його оплати, як відсутня і його часткова проплата зі сторони відповідачів, бо якби така мала місце, то відповідно і розмір боргу з жовтня 2002 року по 25 травня 2006 року зменшився б, а цього немає, а в судовому засіданні представник позивача взагалі нічого не згадував про поновлення строку та про причини його пропуску (а.с.27).
Відповідачі ще до розгляду справи письмово повідомили суд про застосування положення про пропуск строку звернення до суду (а.с.25) та наполягагали на цьому в судовому засіданні (а.с.28). Поважні причини пропуску строку звернення до суду відсутні, тому у суду
не було підстав для його поновлення. У зв"язку з наведеним колегія приходить до висновку, що рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові на підставі ст..267 Цивільного кодексу України, тобто за спливом строку позовної давності.
Керуючись ст..ст.307,309 ЦПК України та ст..ст.257,267 ЦК України, колегія суддів;-
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2і їх сина ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Франківського районного суду м.Львова від 9 листопада 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2і їх сина ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з січня 1995 року по 01 жовтня 2002 року відмовити за спливом строку позовної давності.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.