Справа № 2-3289/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 листопада 2010 року      Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

        головуючого- судді  Шинкаря А.О.

при секретарі - Брейкіній Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бровари цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з названим, посилаючись на те, що 09.08.2007 року між банком та відповідачкою було укладено кредитний договір № 014/04-02/461, за умовами якого, банк надав позичальнику кредит в сумі 13000 доларів США строком до 09.08.2011 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,5 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачкою було укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, яка належить відповідачці на праві власності.

Взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів банк виконав.

Відповідачка взяті на себе обов'язки щодо сплати процентів та суми кредиту належним чином не виконує, в зв'язку з чим має заборгованість у сумі 10249,89 доларів США, що еквівалентно 81905,85 грн., з яких, заборгованість за кредитом - 9296,67 доларів США, що еквівалентно 74288,76 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 715,22 доларів США, що еквівалентно 5715,26 грн., пеня за прострочення кредиту - 107,10 доларів США, що еквівалентно 855,83 грн., пеня за прострочення відсотків - 130, 9 доларів США, що еквівалентно 1046,01 грн.

    Оскільки відповідачка  не виконує умов кредитного договору, тобто з 16.11.2009 року не погашає кредит та відсотки по ньому, то позивач просить розірвати кредитний договір, стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у сумі 81905,85 грн., в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідачка у судовому засіданні позов визнала.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09.08.2007 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір № 014/04-02/461, за умовами якого, банк надав позичальнику кредит в сумі 13000 доларів США строком до 09.08.2011 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,5 % річних.

Пунктами 5.1, 5.2 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором. Основну заборгованість за кредитом та відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно на рахунок доходів кредитора відповідно до графіка погашення заборгованості.

Відповідно до п. 6.5 кредитного договору, кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом, штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту. Таке стягнення здійснюється за рахунок коштів, майна та майнових прав позичальника, включаючи забезпечення за цим договором.

Згідно п. 9.1 кредитного договору, за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положеннями цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

З матеріалів справи також вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачкою було укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, яка належить відповідачці на праві власності.

Пунктом 5.2 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов'язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, який зазначено в кредитному договорі, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені ним вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до ст. 33 ЗУ "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки, здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

З матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості, вбачається, що відповідачка неналежно виконує умови взятого на себе зобов'язання, в зв'язку з чим станом на 19.11.2009 року має заборгованість в сумі 10249,89 доларів США, що еквівалентно 81905,85 грн.

Оскільки  відповідачка не виконує зобов'язання відповідно до умов кредитного договору, то суд задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З цих підстав вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат - судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної справи в суді підлягають повному задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 1054-1055 ЦК України, ст. ст. 3 33, 35,39 ЗУ "Про іпотеку" ст.ст. 10, 11,60, 88, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити.

Розірвати кредитний договір № 014/04-02/461 від 09 серпня 2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 014/04-02/461 від 09.08.2007 року в сумі 81905 (вісімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ять) гривень 85 копійок та судові витрати в сумі 939 (дев'ятсот тридцять дев'ять) гривень шість копійок.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/04-02/461 від 09.08.2007 року, в розмірі 81905,85 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 13.09.2002 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_3, шляхом надання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" права на її продаж будь-якій особі-покупцеві із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку".

Рішення може бути сокаржено до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

        Суддя:                              Шинкар А.О.