Справа № 3-104/

2011 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

07 лютого 2011 року Суддя Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим Тощева О.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Територіальної державної інспекції праці в Автономній Республіці Крим, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Льгов Курської області, громадянина України, голови Селянського (фермерського) господарства «РуссА», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 який раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 01-25-31/76 від 24 січня 2011 року, державним інспектором праці ОСОБА_2 під час проведення перевірки дотримання законодавства про працю С(Ф)Г «РуссА», були виявлені факти порушення головою цього господарства ОСОБА_1 вимог статті 116 КЗпП України, зокрема встановлено, що працівник ОСОБА_3 був звільнений з підприємства з 28 травня 2010 року, проте виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, була проведена не в день звільнення, а саме 09 червня 2010 року, працівник ОСОБА_4 був звільнений з 28 січня 2010 року, однак виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, була проведена 09 лютого 2010 року. Крім того, встановлено, що у порушення вимог ч. 3 ст. 115 КЗпП України працівнику ОСОБА_5, якому була надана щорічна відпустка з 09 вересня 2009 року, відпускні були виплачені 18 липня 2009 року.

Таким чином, на думку державного інспектора праці, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 41 КУпАП.

ОСОБА_1  на розгляд адміністративного протоколу не з'явився, незважаючи на те, що про день, місце й час його розгляду сповіщений належним чином та завчасно, про що матеріалах справи наявна розписка останнього, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надійшло, у зв'язку із чим, відповідно до положень ст. 268 КУпАП, справа розглянута у його відсутності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані матеріали на підтвердження зазначених в ньому фактів, приходжу до наступного.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи наказу С(Ф)Г «РуссА»№ 2 від 27 січня 2010 року § 1 працівник ОСОБА_4 був звільнений з 28 січня 2010 року, проте в матеріалах справи відсутні докази про проведення виплати йому всіх сум, що належать від підприємства, не в день звільнення –09 лютого 2010 року.

З наказу № 7 від 28 травня 2010 року, на який у протоколі посилається державний інспектор праці, вбачається, що з цієї дати був звільнений не працівник ОСОБА_3, а працівник ОСОБА_6

Працівнику ОСОБА_5 у відповідності до наказу С(Ф)Г «РуссА» № 11 від 07 вересня 2009 року дійсно була надана щорічна трудова відпустка з 09 вересня 2009 року, проте відомості про виплату йому заробітної плати за весь час щорічної відпустки –18 липня 2009 року, в матеріалах справи відсутні.

Інших документів, які б підтверджували факти невиконання ОСОБА_1 вимог ст.ст. 115, 116 КЗпП України щодо порушення строків виплати заробітної плати при звільненні вказаних у протоколі осіб та при наданні працівнику ОСОБА_5 щорічної відпустки, матеріали справи не містять.

Крім того, ч. 3 ст. 115 КЗпП України не містить поняття «відпускні», а її положення передбачають порядок визначення розміру заробітної плати за першу половину місяця.

Отже, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення факти порушення ОСОБА_1 строків виплати заробітної плати не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, що викликає сумніви у доведеності його вини.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, з врахуванням встановлених обставин, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Згідно із вимогами пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, ч. 3 ст. 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 9, 41 ч. 1, 247 ч. 1 п. 1, 251, 252, 278-280, 283, 284 ч. 1 п. 3, ч. 2, 287, 294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення № 3-104/2011 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП, - закрити, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляції через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Суддя: